«Східне партнерство» — ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів ЄС – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Започатковано 7 травня 2009 р. на Празькому установчому саміті за пропозицією Польщі та Швеції з метою поглиблення співпраці держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС та оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.
Поява «Східного партнерства» призвела до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому, виходячи з формальних підстав, не можуть розглядатись як потенційні країни на членство в ЄС.
«Східне партнерство» ґрунтується на двосторонньому співробітництві Європейського Союзу з державами-партнерами та багатосторонній взаємодії. Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей «Східного партнерства» від Європейської політики сусідства.
Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:
- Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.
Саміти проводилися тричі:
Установчий саміт – 7 травня 2009 р. у Празі;
другий саміт – 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві;
третій саміт – 28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі;
четвертий саміт – 21-22 травня 2015 р. у Ризі;
п’ятий саміт – 24-25 листопада 2017 р. у Брюсселі.
За підсумками Ризького Саміту було ухвалено Спільну заяву, у якій зокрема надано чіткий сигнал щодо важливості якнайшвидшого підписання у цьому році Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як це передбачено Угодою про асоціацію;
За підсумками Брюссельського саміту Україна була включена до індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T. У межах пріоритетів Європейський Союз, його Держави-члени та Держави-партнери схвалили двадцять практичних результатів, що визначають чіткий план дій до 2020 року. Серед них одним із найважливіших − розвиток якісніших і безпечніших транспортних зв’язків до 2030 року за допомогою довгострокових інвестицій, спрямованих на забезпечення сполучення країн-партнерів з ЄС і між собою.
- Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік в Брюсселі (останнє – 8 вересня 2017 року).
Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку відносин. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ «Східного партнерства».
- Тематичні платформи «Східного партнерства».
На тематичних платформах здійснюється обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та інституційних перетворень. Діяльність платформ також сприяє налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються щонайменше двічі на рік. Платформи підзвітні засіданням міністрів закордонних справ.
Діють такі тематичні платформи:
1) Демократія, належне врядування та стабільність;
Питання демократії та прав людини; юстиції, свободи та безпеки; безпеки та стабільності. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Інтегроване управління кордонами» та «Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф».
2) Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС;
Питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату. Реалізується ініціатива-флагман «Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу».
3) Енергетична безпека;
Питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів» та «Управління довкіллям».
Answers & Comments
Відповідь:
«Східне партнерство» — ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів ЄС – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Започатковано 7 травня 2009 р. на Празькому установчому саміті за пропозицією Польщі та Швеції з метою поглиблення співпраці держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС та оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.
Поява «Східного партнерства» призвела до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому, виходячи з формальних підстав, не можуть розглядатись як потенційні країни на членство в ЄС.
«Східне партнерство» ґрунтується на двосторонньому співробітництві Європейського Союзу з державами-партнерами та багатосторонній взаємодії. Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей «Східного партнерства» від Європейської політики сусідства.
Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:
- Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.
Саміти проводилися тричі:
Установчий саміт – 7 травня 2009 р. у Празі;
другий саміт – 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві;
третій саміт – 28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі;
четвертий саміт – 21-22 травня 2015 р. у Ризі;
п’ятий саміт – 24-25 листопада 2017 р. у Брюсселі.
За підсумками Ризького Саміту було ухвалено Спільну заяву, у якій зокрема надано чіткий сигнал щодо важливості якнайшвидшого підписання у цьому році Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як це передбачено Угодою про асоціацію;
За підсумками Брюссельського саміту Україна була включена до індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T. У межах пріоритетів Європейський Союз, його Держави-члени та Держави-партнери схвалили двадцять практичних результатів, що визначають чіткий план дій до 2020 року. Серед них одним із найважливіших − розвиток якісніших і безпечніших транспортних зв’язків до 2030 року за допомогою довгострокових інвестицій, спрямованих на забезпечення сполучення країн-партнерів з ЄС і між собою.
- Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік в Брюсселі (останнє – 8 вересня 2017 року).
Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку відносин. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ «Східного партнерства».
- Тематичні платформи «Східного партнерства».
На тематичних платформах здійснюється обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та інституційних перетворень. Діяльність платформ також сприяє налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються щонайменше двічі на рік. Платформи підзвітні засіданням міністрів закордонних справ.
Діють такі тематичні платформи:
1) Демократія, належне врядування та стабільність;
Питання демократії та прав людини; юстиції, свободи та безпеки; безпеки та стабільності. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Інтегроване управління кордонами» та «Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф».
2) Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС;
Питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату. Реалізується ініціатива-флагман «Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу».
3) Енергетична безпека;
Питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів» та «Управління довкіллям».
4) Міжлюдські контакти.