Ідея, що справжнє кохання не згасає з плином часу, висловлена у сонеті Шекспіра номер 116. У цьому сонеті автор порівнює справжнє кохання зі змінними природними явищами, такими як море, зірки та час, і заключає, що кохання є стійким та не змінюється. Ідеї про згасання кохання та нездійсненність ідеалів висловлені в інших сонетах Шекспіра, зокрема в номерах 66 та 130.
Answers & Comments
Verified answer
Ідея, що справжнє кохання не згасає з плином часу, висловлена у сонеті Шекспіра номер 116. У цьому сонеті автор порівнює справжнє кохання зі змінними природними явищами, такими як море, зірки та час, і заключає, що кохання є стійким та не змінюється. Ідеї про згасання кохання та нездійсненність ідеалів висловлені в інших сонетах Шекспіра, зокрема в номерах 66 та 130.