Римське суспільство складалося з трьох станів: патриціїв, плебеїв і рабів. Патриції були знатними родами, які мали привілеї та владу. Плебеї були вільними громадянами, але не мали політичних прав. Раби були невільниками, які працювали на патриціїв.
Плебеї висуваливимоги до патриціїв щодо рівності прав та соціального захисту. Вони вимагали записати закони на бронзових таблицях, зменшити податки та борги, дозволити обирати своїх представників у державних органах.
Республіка - це форма правління, за якої влада належить обраним представникам народу. Форум - це головна площа у Римі, де збиралися громадяни для обговорення справ. Народний трибун - це обраний представник плебеїв, який мав право захищати їхні інтереси та ветувати рішення сенату. Сенат - це верховний законодавчий орган Римської республіки, який складався з патриціїв. Консул - це найвищий виконавчий посадовець Римської республіки, який обирався на один рік і мав повноваження керувати армією та державою. Вето - це право заперечити рішення іншого органу влади.
Функції народних зборів полягали в тому, що вони обирали посадовців, приймали закони та розглядали судові справи. Функції сенату полягали в тому, що він контролював фінанси держави, затверджував договори з іншими державами та надавав поради консулам. Народні збори і сенат різнилися за складом (перші - всі громадяни, другий - лише патриції), за повноваженнями (перші - законодавчі та судові, другий - консультативні та контрольні) та за значенням (перші - формальна влада, другий - реальна влада).
Усна розповідь про те, як Рим завоював Італію.
Рим був заснований у VIII столітті до н.е. на березі річки Тибр. З початку він був лише одним з багатьох міст-держав на Апеннінському півострові. Проте з часом Рим почав розширювати свою владу та вплив на сусідні народи. У VI-V століттях до н.е. Рим підкорив етрусків, латинів та сабінців, які населяли центральну Італію. У IV-III століттях до н.е. Рим зазнав великої загрози з боку самнітів, які контролювали південну Італію. Після трьох самнітських воєн Рим переміг своїх суперників та поклав край їхньому спротиву. У той же час Рим стикнувся з новим ворогом - Карфагеном, який домінував у Середземномор'ї. У трьох пунічних воєнах Рим знищив Карфаген та захопив його колонії в Сицилії, Сардинії, Корсиці та Іспанії. Таким чином, до кінця III століття до н.е. Рим став паном усієї Італії та найпотужнішою державою у Середземномор'ї.
Answers & Comments
Римське суспільство складалося з трьох станів: патриціїв, плебеїв і рабів. Патриції були знатними родами, які мали привілеї та владу. Плебеї були вільними громадянами, але не мали політичних прав. Раби були невільниками, які працювали на патриціїв.
Плебеї висували вимоги до патриціїв щодо рівності прав та соціального захисту. Вони вимагали записати закони на бронзових таблицях, зменшити податки та борги, дозволити обирати своїх представників у державних органах.
Республіка - це форма правління, за якої влада належить обраним представникам народу. Форум - це головна площа у Римі, де збиралися громадяни для обговорення справ. Народний трибун - це обраний представник плебеїв, який мав право захищати їхні інтереси та ветувати рішення сенату. Сенат - це верховний законодавчий орган Римської республіки, який складався з патриціїв. Консул - це найвищий виконавчий посадовець Римської республіки, який обирався на один рік і мав повноваження керувати армією та державою. Вето - це право заперечити рішення іншого органу влади.
Функції народних зборів полягали в тому, що вони обирали посадовців, приймали закони та розглядали судові справи. Функції сенату полягали в тому, що він контролював фінанси держави, затверджував договори з іншими державами та надавав поради консулам. Народні збори і сенат різнилися за складом (перші - всі громадяни, другий - лише патриції), за повноваженнями (перші - законодавчі та судові, другий - консультативні та контрольні) та за значенням (перші - формальна влада, другий - реальна влада).
Усна розповідь про те, як Рим завоював Італію.
Рим був заснований у VIII столітті до н.е. на березі річки Тибр. З початку він був лише одним з багатьох міст-держав на Апеннінському півострові. Проте з часом Рим почав розширювати свою владу та вплив на сусідні народи. У VI-V століттях до н.е. Рим підкорив етрусків, латинів та сабінців, які населяли центральну Італію. У IV-III століттях до н.е. Рим зазнав великої загрози з боку самнітів, які контролювали південну Італію. Після трьох самнітських воєн Рим переміг своїх суперників та поклав край їхньому спротиву. У той же час Рим стикнувся з новим ворогом - Карфагеном, який домінував у Середземномор'ї. У трьох пунічних воєнах Рим знищив Карфаген та захопив його колонії в Сицилії, Сардинії, Корсиці та Іспанії. Таким чином, до кінця III століття до н.е. Рим став паном усієї Італії та найпотужнішою державою у Середземномор'ї.