У п'єсі "Пігмаліон" Бернарда Шоу можна вважати, що головними диваками є два головні герої - Професор Генрі Хіггінс і Еліза Дулітл.
Генрі Хіггінс є генієм, але він є занадто зосереджений на своїй роботі з фонетикою і носиться з грубими жартами та образами, що демонструє його неспроможність зрозуміти емоції та соціальні норми. Його поведінка здається неприйнятною і несприйнятливою для інших людей, що робить його диваком у власних правах.
Еліза Дулітл, з іншого боку, є диваком, через її спосіб спілкування та зовнішність. Її діалект та акцент є неприйнятним для вищого суспільства, і вона не має ніякого контролю над своїм тілом, що робить її поведінку та зовнішність несвідомими та неприродними.
Отже, хоча обидва головні герої є винятково обдарованими, їх поведінка, зовнішність та спосіб спілкування є такими, що роблять їх диваками у власних правах.
Answers & Comments
Ответ:
У п'єсі "Пігмаліон" Бернарда Шоу можна вважати, що головними диваками є два головні герої - Професор Генрі Хіггінс і Еліза Дулітл.
Генрі Хіггінс є генієм, але він є занадто зосереджений на своїй роботі з фонетикою і носиться з грубими жартами та образами, що демонструє його неспроможність зрозуміти емоції та соціальні норми. Його поведінка здається неприйнятною і несприйнятливою для інших людей, що робить його диваком у власних правах.
Еліза Дулітл, з іншого боку, є диваком, через її спосіб спілкування та зовнішність. Її діалект та акцент є неприйнятним для вищого суспільства, і вона не має ніякого контролю над своїм тілом, що робить її поведінку та зовнішність несвідомими та неприродними.
Отже, хоча обидва головні герої є винятково обдарованими, їх поведінка, зовнішність та спосіб спілкування є такими, що роблять їх диваками у власних правах.
Объяснение: