До слова - ваші крила... Вони не декоративні? Ви можете літати? - Звичайно. - Ну и даремно. Літати вам суворо забороняється. Ми до цього, скажемо відверто, просто не готові. Мусите якось на землі собі раду давати. А то у нас народ, знаєте, допитливий. Подивиться, подивиться котрийсь та й собі, чого доброго, злетіти захоче. І цього ніяк не можна допустити... То ви вже якось без крил, добре? Не хвилюйте уми, так би мовити...
Мудрий завше поступався дурному! - I глупота завойовувала світ.
Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас мав кого розіп'ясти? Де взяти стільки іуд, аби мали на кого перекласти провину?
- Але ж таке не буває. Де хто чув, щоб дракон займався книгами?! — Ви ще не все знаєте. Він і вірші пише.
Коли народ засне, то спить так міцно, аж поки не почує на своїй горлянці ножа убивці...
Чим мені подобаються худі дівчата. То це тим, що в тяжку хвилину бути лицарем щодо них не завдає великих труднощів.
- Ага, забув спитати. Скільки в нього голів? Одна. Як одна?! Всього одна?! А ви - - думали скільки! та це ж неподобство! Та як він посмів?! Ну, ви чули щось подібне, пане Антосю? Одна голова! Курам на сміх! А де ще дві? Такий вродився. Ну, пішли часи... Уже и дракони порядні перевелися. Не диво, що Воно таке глупеньке вдалося
- А дівок їсть? втрутився Юхно, - Дівок?.. ГМ..... - шинкар знову наморщив лоба. На картині намальовано, що їсть... Бідний-бідний, навіть пательні не має, аби собі всмажити. Мусить сиру дівку їсти... А від сирої дівки живіт болить. От коли він сирої дівки нажереться, то де йому 3 вами битися?
Поклавши трупом безліч народу, вони потім мають поживу для своїх писань, вони потім роками насолоджуються оспівуванням свого героїзму, обсмоктують кісточки трагедій і геноцидів, клянуться урочисто не повторити нічного подібного і повторюють! Повторюють, бо не мають у своїй ницості іншої розваги понад смерть!
Answers & Comments
Ответ:
До слова - ваші крила... Вони не декоративні? Ви можете літати? - Звичайно. - Ну и даремно. Літати вам суворо забороняється. Ми до цього, скажемо відверто, просто не готові. Мусите якось на землі собі раду давати. А то у нас народ, знаєте, допитливий. Подивиться, подивиться котрийсь та й собі, чого доброго, злетіти захоче. І цього ніяк не можна допустити... То ви вже якось без крил, добре? Не хвилюйте уми, так би мовити...
Мудрий завше поступався дурному! - I глупота завойовувала світ.
Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас мав кого розіп'ясти? Де взяти стільки іуд, аби мали на кого перекласти провину?
- Але ж таке не буває. Де хто чув, щоб дракон займався книгами?! — Ви ще не все знаєте. Він і вірші пише.
Коли народ засне, то спить так міцно, аж поки не почує на своїй горлянці ножа убивці...
Чим мені подобаються худі дівчата. То це тим, що в тяжку хвилину бути лицарем щодо них не завдає великих труднощів.
- Ага, забув спитати. Скільки в нього голів? Одна. Як одна?! Всього одна?! А ви - - думали скільки! та це ж неподобство! Та як він посмів?! Ну, ви чули щось подібне, пане Антосю? Одна голова! Курам на сміх! А де ще дві? Такий вродився. Ну, пішли часи... Уже и дракони порядні перевелися. Не диво, що Воно таке глупеньке вдалося
- А дівок їсть? втрутився Юхно, - Дівок?.. ГМ..... - шинкар знову наморщив лоба. На картині намальовано, що їсть... Бідний-бідний, навіть пательні не має, аби собі всмажити. Мусить сиру дівку їсти... А від сирої дівки живіт болить. От коли він сирої дівки нажереться, то де йому 3 вами битися?
Поклавши трупом безліч народу, вони потім мають поживу для своїх писань, вони потім роками насолоджуються оспівуванням свого героїзму, обсмоктують кісточки трагедій і геноцидів, клянуться урочисто не повторити нічного подібного і повторюють! Повторюють, бо не мають у своїй ницості іншої розваги понад смерть!