У першій половині XIX століття Російська імперія проводила економічну політику на території Українських земель, яка була спрямована на забезпечення імперських потреб та підтримання влади Російської імперії. Основні риси цієї економічної політики включали наступні аспекти:
1. Середньовічна система господарювання: На багатьох територіях України продовжувалася використовувати система господарювання, яка включала в себе обов'язкові податки та працю на користь поміщиків (панів). Ця система сприяла збереженню феодальних відносин і важко впливала на економічний розвиток.
2. Розширення інфраструктури: Російська імперія старалася розвивати транспортну інфраструктуру, зокрема будувати дороги та канали. Це сприяло покращенню зв'язку між різними регіонами України і сприяло руху товарів.
3. Політика посилення державної власності: Імператорський уряд прагнув збільшити кількість земель, що перебувала у власності держави, і зменшити вплив поміщиків на ці землі. Це було спрямовано на підвищення податкових надходжень до бюджету імперії.
4. Заборона видобутку солі: Уряд Російської імперії обмежив видобуток солі на території України, що призвело до того, що сіль доводилось закуповувати у Росії, збільшуючи доходи імперського бюджету.
5. Збереження кріпосного права: На більшості Українських земель продовжувало діяти кріпосне право, яке обмежувало права селян і робітників та сприяло економічному винищенню.
Загалом, економічна політика Російської імперії на Українських землях у першій половині XIX століття була спрямована на збереження імперської влади та забезпечення імперських потреб, а не на ефективний розвиток регіону. Ця політика спричинила багато проблем для місцевого населення та гальмувала соціально-економічний розвиток України.
qcxkq5k4cd
Галичина під час російської окупації (1914—1915) — захоплення території Галичини, Буковини і Надсяння[1], яке здійснили 3-тя, 4-та, 5-та, 8-ма, 9-та армії у складі російського Південно-Західного фронту (командувач фронту — генерал Микола Іванов) у ході Галицької битви 10 серпня — 13 вересня 1914 р.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Объяснение:
У першій половині XIX століття Російська імперія проводила економічну політику на території Українських земель, яка була спрямована на забезпечення імперських потреб та підтримання влади Російської імперії. Основні риси цієї економічної політики включали наступні аспекти:
1. Середньовічна система господарювання: На багатьох територіях України продовжувалася використовувати система господарювання, яка включала в себе обов'язкові податки та працю на користь поміщиків (панів). Ця система сприяла збереженню феодальних відносин і важко впливала на економічний розвиток.
2. Розширення інфраструктури: Російська імперія старалася розвивати транспортну інфраструктуру, зокрема будувати дороги та канали. Це сприяло покращенню зв'язку між різними регіонами України і сприяло руху товарів.
3. Політика посилення державної власності: Імператорський уряд прагнув збільшити кількість земель, що перебувала у власності держави, і зменшити вплив поміщиків на ці землі. Це було спрямовано на підвищення податкових надходжень до бюджету імперії.
4. Заборона видобутку солі: Уряд Російської імперії обмежив видобуток солі на території України, що призвело до того, що сіль доводилось закуповувати у Росії, збільшуючи доходи імперського бюджету.
5. Збереження кріпосного права: На більшості Українських земель продовжувало діяти кріпосне право, яке обмежувало права селян і робітників та сприяло економічному винищенню.
Загалом, економічна політика Російської імперії на Українських землях у першій половині XIX століття була спрямована на збереження імперської влади та забезпечення імперських потреб, а не на ефективний розвиток регіону. Ця політика спричинила багато проблем для місцевого населення та гальмувала соціально-економічний розвиток України.