Торвальд Хельмер, колишній адвокат, на початку дії п’єси стає директором Акціонерного банку. Має бездоганну службову репутацію, чудовий затишний дім, люблячу дружину та дітей. На перший погляд — цілком позитивна людина.
Він впевнений у собі: «…У мене вистачить мужності і сил… я така людина, яка все може взяти на себе»
Торвальд Хельмер ставиться до дружини як до малолітньої дочки. Він звертається до неї в третій особі, ласкаво називаючи білочкою, пташкою, маленькою дивачкою і т.д. і жартівливо беручи її за вушко. Хельмер вважає Нору своєї лялечкою. Але будь-яку ляльку можна любити, няньчитися з нею, грати, а можна, не розрахувавши сили, і ненавмисно зламати, адже вона не має права голосу і взагалі ніяких прав.
Хельмер – об’єкт, якому приносять жертву. Він живе виключно за нормами суспільної моралі, є по його ж словами «бездоганним чиновником» і повністю залежить від громадської думки, «витончена натура», як сказав доктор Ранк. Не здатний на подвиг, а тільки говорить про нього. Хельмер постійно повторює, що Нора належить йому, вся цілком. Про подвійну натуру Хельмера говорить те, як він ставиться до лікаря Ранку і Фру Лінне в обличчя і за спиною
НОРА. Мы женаты восемь лет. Тебе не приходит в голову, что это ведь в первый раз мы с тобой, муж с женою, сели поговорить серьезно? ХЕЛЬМЕР. Серьезно… в каком смысле? НОРА. Целых восемь лет… больше… с первой минуты нашего знакомства мы ни разу не обменялись серьезным словом о серьезных вещах. ХЕЛЬМЕР. Что же мне было посвящать тебя в свои деловые заботы, которых ты все равно не могла мне облегчить. НОРА. Я не говорю о деловых заботах. Я говорю, что мы вообще никогда не заводили серьезной беседы, не пытались вместе обсудить что-нибудь, вникнуть во что-нибудь серьезное. ХЕЛЬМЕР. Ну, милочка Нора, разве это было по твоей части?
Как ты можешь думать, что мне могло бы теперь прийти в голову оттолкнуть тебя или даже хоть упрекнуть в чем нибудь? Ах, ты не знаешь сердца настоящего мужа, Нора. Мужу невыразимо сладко и приятно сознавать, что он простил свою жену… простил от всего сердца. Она от этого становится как будто вдвойне его собственной – его неотъемлемым сокровищем. Он как будто дает ей жизнь вторично. Она становится, так сказать, и женой его и ребенком. И ты теперь будешь для меня и тем и другим, мое беспомощное, растерянное созданьице. Не бойся ничего, Нора, будь только чистосердечна со мной, и я буду и твоей волей и твоей совестью…
3 votes Thanks 2
irys1a
Чи можна назвати їх нарисом? Що спільного, а що відмінного в текстах? Аргументувати свою думку. Знайти в текстах фрагменти, що містять біографічні відомості про героїв нарисів й особисте ставлення автора до них.
irys1a
Тексти надішлю у свої запитання, сюди не надсилаються
Answers & Comments
Торвальд Хельмер, колишній адвокат, на початку дії п’єси стає директором Акціонерного банку. Має бездоганну службову репутацію, чудовий затишний дім, люблячу дружину та дітей. На перший погляд — цілком позитивна людина.
Він впевнений у собі: «…У мене вистачить мужності і сил… я така людина, яка все може взяти на себе»
Торвальд Хельмер ставиться до дружини як до малолітньої дочки. Він звертається до неї в третій особі, ласкаво називаючи білочкою, пташкою, маленькою дивачкою і т.д. і жартівливо беручи її за вушко. Хельмер вважає Нору своєї лялечкою. Але будь-яку ляльку можна любити, няньчитися з нею, грати, а можна, не розрахувавши сили, і ненавмисно зламати, адже вона не має права голосу і взагалі ніяких прав.
Хельмер – об’єкт, якому приносять жертву. Він живе виключно за нормами суспільної моралі, є по його ж словами «бездоганним чиновником» і повністю залежить від громадської думки, «витончена натура», як сказав доктор Ранк. Не здатний на подвиг, а тільки говорить про нього. Хельмер постійно повторює, що Нора належить йому, вся цілком. Про подвійну натуру Хельмера говорить те, як він ставиться до лікаря Ранку і Фру Лінне в обличчя і за спиною
НОРА. Мы женаты восемь лет. Тебе не приходит в голову, что это ведь в первый раз мы с тобой, муж с женою, сели поговорить серьезно?
ХЕЛЬМЕР. Серьезно… в каком смысле?
НОРА. Целых восемь лет… больше… с первой минуты нашего знакомства мы ни разу не обменялись серьезным словом о серьезных вещах.
ХЕЛЬМЕР. Что же мне было посвящать тебя в свои деловые заботы, которых ты все равно не могла мне облегчить.
НОРА. Я не говорю о деловых заботах. Я говорю, что мы вообще никогда не заводили серьезной беседы, не пытались вместе обсудить что-нибудь, вникнуть во что-нибудь серьезное.
ХЕЛЬМЕР. Ну, милочка Нора, разве это было по твоей части?
Как ты можешь думать, что мне могло бы теперь прийти в голову оттолкнуть тебя или даже хоть упрекнуть в чем нибудь? Ах, ты не знаешь сердца настоящего мужа, Нора. Мужу невыразимо сладко и приятно сознавать, что он простил свою жену… простил от всего сердца. Она от этого становится как будто вдвойне его собственной – его неотъемлемым сокровищем. Он как будто дает ей жизнь вторично. Она становится, так сказать, и женой его и ребенком. И ты теперь будешь для меня и тем и другим, мое беспомощное, растерянное созданьице. Не бойся ничего, Нора, будь только чистосердечна со мной, и я буду и твоей волей и твоей совестью…
Аргументувати свою думку. Знайти в текстах фрагменти, що містять біографічні
відомості про героїв нарисів й особисте ставлення автора до них.