Є два способи регуляції функцій органів і систем, спрямовані на збереження гомеостазу - нервова та гуморальна. Нервова регуляція - за участю нервової системи. Гуморальна - за участю гуморальних чинників (гормони, Са, СО2.), тканинною рідиною.
Організм людини є складною біологічною системою, в якій розрізняють системи різних рівнів структурної організації: від атомів і молекул — аж до систем органів.
Кожен рівень організації організму людини має свою структуру і виконує певну функцію. Усі компоненти взаємопов’язані та взаємодіють між собою, утворюючи структурно-функціональну єдність — цілісний організм.
Організм людини, як і будь-яка біологічна система, є відкритою системою, оскільки відбувається неперервна взаємодія з довкіллям, під час якої здійснюється обмін із середовищем речовиною, енергією та інформацією.
Людині притаманні загальні властивості біологічних систем:
самоорганізація — внутрішня впорядкованість, яка виявляється через взаємодію її складових, що забезпечує цілісність організму, надає йому якісно нових властивостей;
обмін речовин та енергії, що проявляється в процесах живлення, дихання, виділення;
ріст (збільшення маси і розмірів організму або його органів) і розвиток (якісні перетворення організму);
подразливість — відповідь організму на вплив умов зовнішнього середовища та зміни внутрішнього середовища;
самовідтворення — відтворення собі подібних у процесі розмноження;
спадковість (властивість організму передавати характерні йому особливості будови і розвитку потомству) і мінливість (здатність набувати нових ознак);
саморегуляція — здатність організму підтримувати сталість хімічного складу, фізичних властивостей, перебігу фізіологічних процесів;
адаптація — здатність організму пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Є два способи регуляції функцій органів і систем, спрямовані на збереження гомеостазу - нервова та гуморальна. Нервова регуляція - за участю нервової системи. Гуморальна - за участю гуморальних чинників (гормони, Са, СО2.), тканинною рідиною.
Організм людини є складною біологічною системою, в якій розрізняють системи різних рівнів структурної організації: від атомів і молекул — аж до систем органів.
Кожен рівень організації організму людини має свою структуру і виконує певну функцію. Усі компоненти взаємопов’язані та взаємодіють між собою, утворюючи структурно-функціональну єдність — цілісний організм.
Організм людини, як і будь-яка біологічна система, є відкритою системою, оскільки відбувається неперервна взаємодія з довкіллям, під час якої здійснюється обмін із середовищем речовиною, енергією та інформацією.
Людині притаманні загальні властивості біологічних систем:
самоорганізація — внутрішня впорядкованість, яка виявляється через взаємодію її складових, що забезпечує цілісність організму, надає йому якісно нових властивостей;
обмін речовин та енергії, що проявляється в процесах живлення, дихання, виділення;
ріст (збільшення маси і розмірів організму або його органів) і розвиток (якісні перетворення організму);
подразливість — відповідь організму на вплив умов зовнішнього середовища та зміни внутрішнього середовища;
самовідтворення — відтворення собі подібних у процесі розмноження;
спадковість (властивість організму передавати характерні йому особливості будови і розвитку потомству) і мінливість (здатність набувати нових ознак);
саморегуляція — здатність організму підтримувати сталість хімічного складу, фізичних властивостей, перебігу фізіологічних процесів;
адаптація — здатність організму пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.