Відповідь:передивись вибери цікаве

1)

набула певного поширення на Наддніпрянщині і час від часу звучала до

початку XX ст. Згодом музику до вірша П. Чубинського створив і К.

Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» утвердилась

у свідомості українського народу саме в співавторстві П.Чубинського і М.

Вербицького.

На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на в

60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш

«Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм

патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку

як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні-

солоспіву хорову композицію.

На тлі інших пісень духовно-патріотичного змісту «Ще не вмерла

Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу,

передбаченням його духовного відродження. Як національний гімн пісня

«Ще не вмерла Україна» була визнана І. Франком, Лесею Українкою,

українськими громадами за кордоном. Особливо знаковим було авторство

пісні, адже її створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало

соборність українських земель.

У наш час як Державний Гімн України було затверджено слова

першого куплету і приспіву пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» на

музику М. Вербицького.

Рукописний текст і ноти цього твору зберігаються в Науковій

бібліотеці імені В. Стефаника НАН України.

У 2015 році також відзначається 200-річчя від дня народження

Михайла Вербицького.

2)Молитва за Україну» — урочиста пісня, відома також під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» або як духовний гімн України. Написана в 1885 році. Автор музики Микола Лисенко, слів Олександр Кониський. Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.

3)во актуальним. Тому цей матеріал може бути використаний на заняттях музичної літератури та народної музичної творчості в дитячих мистецьких школах та коледжах культури

Для збагачення духовного потенціалу особистості необхідно звертатися до різних видів мистецтва. Мистецтво є найголовнішим засобом морального і духовного розвитку людини.

Метою мого дослідження є вплив народних пісень на моральне становлення особистості.

Одним із найдавніших і найпоширеніших видів словесно-музичного мистецтва є українська народна пісня. Високохудожньою вважається пісня, в якій відображена дійсна краса життя, яка відрізняється своєрідними формами виразності, піднімається до справжніх висот художньої творчості. Пісня виховує естетичне відношення до життя, впливає на поведінку, задовольняє духовну потребу в красі. Через красу народної пісні людина йде до моральної істини. Незаперечним є факт, що походження народних пісень тлумачиться по-різному. Перш за все виникнення народних пісень пов’язано з міфологічністю. Вважається, що авторами народних пісень є морські люди, що співають їх, плаваючи по хвилях «…а чумаки, слухають та вчаться тих пісень, а по тому й розвозять їх по всій Україні» [1,с.165]. Інша версія говорить про те, що народна пісня має Божественне походження, тобто подарована Богом. Але питання про виникнення народних пісень і про те, що, власне, робить їх народними, залишається відкритим. Очевидно одне, українська народна пісня завжди впливала на моральне становлення особистості. визначити, що ця дорогоцінна перлина українського музичного фольклору належить до найбільш популярних жанрів музичного мистецтва. Вона виникла на ранньому етапі розвитку людського суспільства й до сьогодні відіграє важливу роль у духовному житті народу, адже вона – душа народу. Задовго до того як стала розвиватись професійна музика, у народних піснях склалися яскраві народно-поетичні образи, які правдиво й художньо переконливо відобразили життя людини. Це проявляється і в характері самих наспівів, і в яскравій своєрідності їхнього мелодійного складу. Саме тому в усі часи великі композитори цінували народну пісню як джерело розвитку національної музики. Українська пісня стала великим надбанням нашого народу, і тому її дослідження є актуальним і своєчасним.

На думку вчених, пісня – така ж давня, як мова, є продуктом колективної праці, витвором багатьох поколінь. За підрахунками вчених, народ-співець створив сотні тисяч мелодійних, задушевних, веселих і сумних пісень. Вони вирізняються багатоголоссям, поліфонією, неповторною ритмікою. Народна пісня – цілюще джерело життя і повсякденних турбот трудівників. Вона правдиво відгукнулася на найрізноманітніші події в житті простих людей.

4) обробка й переосмислення фольклорних зразків (народних пісень) гармонізація та обробка духовних співів, що отримують нове звучання та нове життя.

Обробка пісні — це її видозмінення за допомогою специфічних музичних прийомів, шляхом гармонізації, аранжування або транскрипції. Вони протягом усього життя збирали народні пісні, а на їхній основі створювали цілком оригінальні хорові композиції, послідовно втілюючи ідею гармонізації та поліфонічності.Він може змінювати гармонію, темп, тембр, додавати вступ тощо.