§7. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2
Варіант 1. Гуманістичні ідеї у творах Еразма Роттердамського

Пам’ятка «Як аналізувати текст історичного джерела»:

1. Прочитайте текст.

2. Визначте основну частину тексту. У якому реченні викладено головну ідею, головний зміст?

3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

4. Визначте в тексті історичного джерела:

• що важливо?

• що потрібно запам’ятати?

• про що довідались уперше?

• що було незвичним, несподіваним?

5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».

6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:

• це правильно, тому що...

• я впевнений(а) у тому, що.

• я добре знаю, що.

• я думаю інакше, тому що.

• я сумніваюся у цьому, тому що.

• я не згодний(а) із цим, тому що.

Найвідомішій твір Еразма Роттердамського «Похвала Глупоті» - сатира, написана у формі бесіди із читачем. Глупота йде по світу в супроводі своїх супутників - Лінощів, Лестощів, Божевілля, Зажерливості та Непробудного сну. «За допомогою цих вірних союзників, - каже Глупота, - я підпорядковую собі весь рід людський і віддаю накази навіть імператорам». Стріли сатири Еразма цілили насамперед у верхівку суспільства, проте він не щадив і простих людей, серед яких теж траплялося чимало нерозумних. Еразм став визнаним головою інтернаціонального гуманістичного братства - так званої «республіки вчених».

З «Похвали Глупоті» Еразма Роттердамського

ГЛУПОТА ГОВОРИТЬ:

Хоч би скільки було слухачів, але тільки-но з'явлюсь перед їхні очі, негайно опановує всіма якась небувала радість, усі раптом стають дуже веселими і вітають мене гучним та щасливим сміхом.

Я чиню, нарешті, за відомим народним прислів'ям, яке гласить: «Сам себе хвалить той, кого ніхто не хвалить».


З якого боку не поглянь, я найбільше схожа на саму себе. Тому ніхто не в змозі мене приховати, навіть ті, що найбільш ретельно добирають собі личину й титул мудреця.

Справедливо кажуть: бути богом - значить допомагати людям. По праву зараховують до сонму богів тих, що навчили людей добувати вино, хліб та інші блага. Чому тоді не називають мене першою серед богів, коли я щедро обдаровую всіх незліченними благами?

Війна - основа й джерело всіх славетних подвигів. А тим часом, що може бути безглуздіше за неї (якщо немає для того поважних причин)? Адже війна приносить обом супротивникам більше шкоди, ніж зиску.

Тепер про мистецтво. Жадоба слави, і тільки вона, спонукає розум людей вигадувати й множити стільки мистецтв і наук! Скільки клопотів, скільки впертої праці витрачають дурні люди, щоб зажити нікчемної поваги, за яку нічого немає безглуздішого.

До найвищої мудрості приходять не інакше, як через Глупоту... Глупота тримається на пристрастях, а мудрість - на розумі. За цими ознаками їх і розрізняють.

Найдалі від щастя перебувають ті смертні, які багато мудрують. Отож найщасливіші ті з людей, які найбільше схожі поведінкою й розумом своїм до тварин та їхньої Глупоти і не прагнуть нічого понад міру.

Я з великим задоволенням переходжу нині до королів та придворних вельмож, бо вони
виявляють до мене прихильність відверто, з прямотою, гідною шляхетних людей. їхнє життя було б найсумнішим і найнещаснішим, якби в них була хоч краплина здорового глузду. Справді-бо, хто став би домагатися влади нещирою клятвою і вбивствами, якби міг попередньо збагнути, яку тяжку ношу звалить собі на плечі, коли стане можновладцем.

Подумайте! Чому Еразм вибрав саме вищеназваних супутників Глупоти? Можливо, ви можете додати до них й інших?​