Verified answer

Ответ:

уночі хлопці не хотілося йти додому. повний, витончений по краях місяць один-одинцем спокійно котився в горі. у сріблясто-зеленому потоці, що без углаву лився навскіс з гори, потонув Майдан. кость відразу проминув гіллясті липи, котрі оточили соборний цвинтар, і поволі пішов Старокиївською вулицею. Було, здається, за північ. перед очима розлягалася порожня вулиця, тільки де-не-де в далечі глухо і ледаче гавкав якийсь собака. без сумніву, кость городенко цієї ночі не засне. місяць ллятиме й далі срібну зливу, а знайома породня вулиця розкаже костеві видом-невидимо чого.