Завдання 7. Встановіть, про які операції мислення йдеться в наведених нижче літературних прикладах.
А. Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже
пристращатись на сім світі до чого-небудь, не то щоб до якої вещі, а то хоч би і
до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелів, і других? Перше усього подумаймо: чи ми на сім світі вічні? (М. Вовчок «Маруся»)
Б. От опинивсь на невеличкім горбу по той бік місточка; став, обернувся лицем до його; глянув на рудку; перевів погляд на крайнє жито. «Отже, тут кращі хліба, ніж під селом», – подумав сам собі, – «тут, мабуть, сильніший дощ пройшов…» Знов повернувся і рушив далі. (П. Мирний «Хіба ревуть воли як ясла повні»)
В. Учителька взяла якусь срібну кульку на поличці і пропустила її вкільце, а потім підігріла кульку на спиртівці, і вона вже не могла пройти в кільце Хоча це була та сама кулька!
– Бачите, діти, – сказала вчителька, від нагрівання тіла розширяються,
збільшуються, а від холоду стискуються.
«Ач, цікаво! – подумала Галочка, – прийду додому і обов’язково посаджу
на батарею мишку. Хай сидить, поки не збільшиться». (О. Довженко
«Галочка»)
Г. – Еге, так ось воно як! Очима видно, а чим же чути? – Знов рознімає і
затулює рот – чути! Далі очі – все чути. Аж ось прийшла думка – заткати пальцями вуха. Шум-шум-шум. А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані. Віднімає пальці – чути кудкудакання, а шуму нема. Другий раз – те саме. Що се таке? – міркує сам собі Мирон. – Еге, знаю вже! Вухами чую кудкудакання, а пальцями чую шум! Аякже, аякже! (І. Франко «Малий Мирон»)