Ответ:Ми з однокласниками на зимових канікулах їздили в кіно. А після сеансу пішли прогулятися центром міста, відвідати зимовий парк. Він весь був закутаний у снігову шубу, адже тільки напередодні півдня сипав сніг.

Доріжки парку люди досі ще не притоптали як слід. Тільки лавочки були очищені від снігу двірниками. Інакше й сидіти довелося б у цьому заметі.

У парку стояла невелика новорічна ялинка. Її гірлянди мерехтіли навіть днем: синім, зеленим, малиновим, фіолетовим, червоним, рожевим… Яких тільки кольорів на цій ялинці не було!

Неподалік від ялинки розташувалися торгові кіоски. Навколо бігали й шуміли маленькі діти. Їх катав по парку кінь у новорічній попоні та шапочці Діда Мороза. Загалом, зима ніяк не завадила розвагам і веселощам у парку.

А ось на місці колишніх літніх клумб стояли та виблискували сніжинками справжні замети. Та ще дерева були густо присипані білим порошком. Особливо красиво виглядали блакитні ялини, адже вони ніби несли сніг на своїх широких лапах. Коли я ненароком зачепив гілку ялини, на мене обрушився такий сніговий дощ, що я був вражений. Навіть комір светра під курткою примудрився промочити.

Шкода, що ми швидко поїхали з парку по домівках. Тому вже не бачили, як у зимовому парку настали сутінки. Тоді в ньому засвітилися великі чорні ліхтарі. Я просто там раніше був і знаю, які «родзинки» є в цьому парку взимку. На вигляд це старовинні ліхтарі, ніби ще з якихось королівських часів залишилися тут. І тому дуже красиві, особливо взимку. Їхні тіні на тлі білизни снігу утворюють чарівні візерунки.

Объяснение: