У вірші "І мертвим, і живим, і ненародженим" Тарас Шевченко засуджує комплекс меншовартості національного безпамятства та байдужості до рідної мови.

У творі автор звертається до всіх нащадків українського народу, нагадуючи про велич та героїзм минулих поколінь, які захищали свою землю та свободу. Він закликає не забувати про національну ідентичність та мову, які є душою народу, та не дозволяти їх знищення. Шевченко звертається до своїх співвітчизників з закликом бути гідними нащадками своїх предків та примножувати славу України.

Отже, у творі "І мертвим, і живим, і ненародженим" Тарас Шевченко висловлює своє засудження тих, хто забуває про свою історію та національну ідентичність, та закликає до збереження та примноження національного духу та слави.