У творі "Чому, сказати, й сам не знаю.." Анатолій Малишко використовує образ ліричного героя, який відображається у моїй уяві наступним чином:

Ліричний герой виступає як внутрішній голос, внутрішній монолог особистості, що переживає роздуми та емоції. Він виступає від першої особи, надаючи читачеві можливість відчути його особисті переживання. Настрій ліричного героя може бути меланхолійним, замріяним та задумливим. Він може переживати почуття невизначеності, підсумковості і незрозумілості свого внутрішнього світу.

Образ стежини у творі набуває символічного значення. Він може відображати персональний шлях ліричного героя, його пошуки, важливі рішення та зміни, з якими він стикається в своєму житті. Стежина може бути також символом внутрішнього розвитку та самопізнання. Вона вказує на те, що герой знаходиться на своєму особистому шляху, досліджуючи себе, свої почуття та стосунки з навколишнім світом.

Таким чином, ліричний герой у творі А. Малишка "Чому, сказати, й сам не знаю.." представлений як особистість, що переживає внутрішні конфлікти та роздуми, а образ стежини символізує його особистий шлях розвитку та самопізнання.