Життя бесцінне. Його треба берегти астма силами які б не були проблеми.В житті будуть не тільки гарні новини й несподіванки а й негативні але їх треба пережити. Життя прекрасне!
Нам бог послав життяі йому треба дякувати за це богові
Людина – це унікальна істота, яка є не просто витвором вищого розуму, призначеним для якихось практичних цілей, не просто відображенням Божої мудрості, могутності, творчого потенціалу. Людина, з точки зору християнства, є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття. Призначенням людини, як вчить Біблія, є творити добро.
Людина безсмертна не тільки в релігійному розумінні, але й у своїх справах. Все, що кожен з нас зробить, буде мати свої наслідки і… в майбутньому і, таким чином, стане вічним, хоча самого людини давно вже і не буде. Загальне покликання кожної людини – жити. І жити гідно. Часто ми купуємося” на зовсім дрібні і швидкоплинні речі, а це принижує людину, робить її життя нецікавою і примітивною. Крім основного призначення, кожен із нас, я вважаю, має своє особисте покликання. Бог кожного з нас знає і любить, і кожного наділяє тим чи іншим талантом, якимось характерним властивістю, яке людина може розвинути або втратити. Навіть якщо не відчуваємо в собі здібностей до мистецтва, науки або спорту, то все одно можемо розвивати в собі щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти, яких нам дуже часто не вистачає в житті. Для кожного з нас дуже важливим є те, як ми зуміємо повести себе в дріб’язкових, буденних справах. Так як часто людина грішить тим, що будує якісь величезні плани, мріє про високу життя і не вміє бути уважним до щоденних потреб своїх ближніх.Цінність життя людини повинна вимірюватися кількістю добра і любові, вкладених ним у кожне, нехай і невелику справу. Люди повинні жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. Але та допомогу тільки тоді буде благородною, якщо вона є безкорисною.
Ми з самого дитинства живемо в суспільстві, серед інших людей, і постійно відчуваємо на собі їх опіку та внутрішню потребу якогось ставлення до них. Вже самою природою передбачено, що сильніший повинен проявляти турботу про більш слабкому. І, власне, сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують нас, дітей, забезпечують їжею, одягом, відправляють в школу; вони люблять і піклуються про нас. Мама не сподівається на якусь особливу нагороду від дитини; вона просто любить його, і цього їй достатньо. Так може будуватися і суспільне життя.
Answers & Comments
Відповідь:
Життя бесцінне. Його треба берегти астма силами які б не були проблеми.В житті будуть не тільки гарні новини й несподіванки а й негативні але їх треба пережити. Життя прекрасне!
Нам бог послав життяі йому треба дякувати за це богові
Пояснення:Міні твір
Ответ:
Людина – це унікальна істота, яка є не просто витвором вищого розуму, призначеним для якихось практичних цілей, не просто відображенням Божої мудрості, могутності, творчого потенціалу. Людина, з точки зору християнства, є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття. Призначенням людини, як вчить Біблія, є творити добро.
Людина безсмертна не тільки в релігійному розумінні, але й у своїх справах. Все, що кожен з нас зробить, буде мати свої наслідки і… в майбутньому і, таким чином, стане вічним, хоча самого людини давно вже і не буде. Загальне покликання кожної людини – жити. І жити гідно. Часто ми купуємося” на зовсім дрібні і швидкоплинні речі, а це принижує людину, робить її життя нецікавою і примітивною. Крім основного призначення, кожен із нас, я вважаю, має своє особисте покликання. Бог кожного з нас знає і любить, і кожного наділяє тим чи іншим талантом, якимось характерним властивістю, яке людина може розвинути або втратити. Навіть якщо не відчуваємо в собі здібностей до мистецтва, науки або спорту, то все одно можемо розвивати в собі щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти, яких нам дуже часто не вистачає в житті. Для кожного з нас дуже важливим є те, як ми зуміємо повести себе в дріб’язкових, буденних справах. Так як часто людина грішить тим, що будує якісь величезні плани, мріє про високу життя і не вміє бути уважним до щоденних потреб своїх ближніх.Цінність життя людини повинна вимірюватися кількістю добра і любові, вкладених ним у кожне, нехай і невелику справу. Люди повинні жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. Але та допомогу тільки тоді буде благородною, якщо вона є безкорисною.
Ми з самого дитинства живемо в суспільстві, серед інших людей, і постійно відчуваємо на собі їх опіку та внутрішню потребу якогось ставлення до них. Вже самою природою передбачено, що сильніший повинен проявляти турботу про більш слабкому. І, власне, сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують нас, дітей, забезпечують їжею, одягом, відправляють в школу; вони люблять і піклуються про нас. Мама не сподівається на якусь особливу нагороду від дитини; вона просто любить його, і цього їй достатньо. Так може будуватися і суспільне життя.
Объяснение: