ЗРОБИТЬ ПЕРЕКАЗ ПОЖАЛУЙСТА. Ранньої весни ворухнулася раптом суха бур’
янина, похиталася і впала. А на тому місці, де
вона стояла, зробилася нора. У норі хтось
важко посапував і сердито бурмотів. А трохи
згодом з-під землі виткнувся гострий писок, за
ним – сердитющі настовбурчені вуса, а за
вусами – уся голова й короткі лапи з довгими
кігтями. Велика голова була припорошена
пилом, з маленькими ямочками замість вух.
Кріт понюхав туман і прислухався.

У бур’янах було тихо. Тоді підземельник
повільно, неспішно підняв угору дві
заслінки побіля вух, і з-під них
вигулькнуло на світ двоє маленьких очей.
«Гм, де ж це я опинився?» – подумав Кріт
сердито, бо йому дуже хотілося їсти, і
вибрався з нори весь.

Він був кволий, безсилий після зимового
сну, тому ледве переставляв ноги.
Наткнувшись на якийсь курінь, він
покуштував язиком вологий мох і став
швидко його лизати.

Ах, як прохолодно стало йому в грудях,
скільки сили прибуло одразу! І кріт
повеселішав (За Г. Тютюнником).