Давнє місто Львів ділилося на кілька кварталів, які замешкували різні нації, народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали римо-католики. Спочатку це були майже самі німці. У списках населення міста з початку XV ст. знаходимо німецькі родини: Гебель, Шрам, Геммель, Енґельбрехт, Фальмар, Штеренфред, Айзенгітель, Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й змішалися з поляками.

Найдавнішим римо-католицьким костелом у Львові є катедра, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична. У 1765 р. перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі пізнього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м з гарним бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших пам’яток.

При костелі є вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченстоховської Богородиці; 3. Христа на хресті; 4. Св. Йосифа; 5. Св. Казимира; 6. Св. Сакраменту; 7. Богородиці; 8. Камп’янів, значного львівського міщанського роду,— будови у благороднім ренесансі. У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних творів мистецтва. Окремо стоїть, з 1617 р., каплиця Боїмів, другого визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артистично менше вдатна, ніж каплиця Камп’янів.

У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький — автор Граматики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус.

На мурі катедри завішено пам’яткові кулі з облог Львова: 1672 р. — турків із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською; піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві хвіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу.

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом. Заснований у XIV ст., теперішній костел, побудований 1748 р. у стилі рококо, належить до найгарніших пам’яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам’ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам’яткою костелу є так звана Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова.

У монастирі домініканів 1559 р. перебувала княгиня Гальшка Острозька, з якою підступом одружився воєвода Лука з Ґурки. Мати княжни не хотіла віддати доньки воєводі, а вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Князь, перебраний на старця, дістався потайно до монастиря і тут узяв шлюб з княжною. Але воєвода не зрікся жінки й уладив облогу монастиря; врешті перетято мури, якими ішла вода до домініканів, і монастир мусив здатися. Княжну Гальшку перевезено на Високий Замок.

З історичних пам’яток однією з найстаріших уважається ікона Богородиці у великому вівтарі, що за традицією була власністю грецьких цісарів, потім перейшла до Володимира Великого, далі до князя Льва, врешті опинилася в руках домініканців.

(І. Крип’якевич, 462 сл.).

знайти опис монастиря домініканів.​