Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки на місці
скісних рисок між частинами складних речень.

І. 1. Імення матері—священне / імення матері єдине. (О. Ющенко.)
2. Щира любов не приглядається / чи карі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс,
чи біла шия, чи довга коса. (Г. Квітка-Основ’яненко.)
3. Хто любить вірно / той хотів би весь світ засіяти милого словом. (М. Коцюбинський.)
4. Трапиться слово зрадливе / геть його, сину, гони! (Б. Олійник.)
5. Хай у час останній свій про сина спокійно я подумаю / людина! (М. Рильський.)
6. Отакий і рости, сину, цікавий до всього / життя треба знати. (А.
Головко.)
7. Коли мені підхлібник тисне руку / тікаю геть від нього сам не
свій. (Д. Павличко.)
8. Таке моє давнє правило / ніколи не шкодувати за
тим / чого не можна повернути. (О. Гуреїв.)

II. 1. В житті одне ви пам’ятайте / в нас труд у честі й честь — в труді. (П.
Тичина.)
2. Ти посадиш деревину / знадобиться у віках (М. Рильський.)
3. Просив тебе, повчав тебе давно / не смій губити часу дорогого. (О.
Підсуха.)
4. У лісі дзвеніли пилки й лунали удари сокир / то будували
нові будинки. (Ю. Збанацький.)
5. Люблю / як в селі дівчата пісню свою
співають / люблю / коли стиглим колосом жито в степу буя. (Л. Забашта.)
6. Знаю, знаю / від рідного краю в світі кращого краю нема, (П. Дорошко.)
7. Люблю людей землі моєї / бо й я землі моєї син. (В. Сосюра.)
8. Було і буде так у всі часи / любов / як сонце / світу відкриває безмежну велич
людської краси. (В. Симоненко.)