Поки Дебелий і Миршавий думали, як їм бути, над фортецею з’явилися привиди. Це були полеглі в Хотинській битві козаки, повстанці, що загинули в фортеці, жінки й чоловіки – борці за волю. Вони насувалися, суворі й невблаганні… Переляканий покупець втік, а продавець тремтячими руками подав шаблю матері Наталки. Батько по-лицарськи став на коліно й поцілував холодну сталь.

У цей час прибув автобус «Київ-Чернівці» і з’явився пан Богдан – він теж вирішив долучитися до порятунку шаблі. За ним з автобуса вийшли інші пасажири, щоб подивитись на історичну реліквію. Було гамірно й радісно. Наталка підійшла до Машки і подякувала їй за допомогу – це ж завдяки їй вони виграли шалені перегони. А Северин – гуртовий пластунів, приколов на рукав кофтини дівчинки пластунську нашивку. Цим він відзначив Наталчину наполегливість, сміливість та її важливу роль у пошуку та порятунку історичної реліквії – козацької шаблі.