Нільс був щасливий повернутися в звичайне життя після своєї дивовижної подорожі в гусячій зграї. Він відчував себе сильнішим та розумнішим, завдяки всім тим досвідам, які зібрався під час своєї подорожі. Але хлопчик не забув, що допомагати і бути милосердним є надзвичайно важливими рисами характеру, які він набув, летячи з гусаками.

Одного дня, Нільс знайшов безхатька, який блукав по вулиці, дуже змучений та голодний. Хлопчик відразу зрозумів, що йому потрібна допомога, тому він привів безхатька до своєї оселі та нагодував його. Він дозволив йому затриматися на ніч та надав йому зручне місце для сну. Наступного ранку, Нільс відвів безхатька до церкви, де вони разом пройшли до благодійного центру, де йому надали допомогу.

Після того, як безхатько отримало допомогу, Нільс дізнався про іншу сім'ю в його районі, яка потребувала допомоги з канцелярськими речами для дітей, які навчалися в школі. Нільс вирішив допомогти та відніс їм паперові блокноти, олівці та фломастери, які він купив за гроші, які зібрав під час своєї роботи в минулому тижні.

Ці різноманітні вчинки Нільса доводять, що він зберіг добрі риси характеру, які він набув, подорожуючи з гусячою зграєю. Він далекий від того, щоб стати самовдоволеним та безініціативним. Натомість, він дуже бажає допомагати та робити добрі вчинки для інших людей. Він розуміє, що його досвід з гусячою зграєю дав йому не тільки навички, які він може використовувати у своєму звичайному житті, але й відповідальність перед іншими людьми.

Нільс дійсно змінився протягом своєї подорожі з гусячою зграєю, але його зміни були не лише зовнішніми. Він розуміє, що, якщо кожен з нас зробить хоча б один добрий вчинок, це може допомогти зробити світ кращим місцем для життя. Тому Нільс продовжує допомагати та робити добрі вчинки, навіть якщо його пригода з гусячою зграєю вже закінчилася.