Порівняйте подані думки про роль УГКЦ в українському русі. Які з них ви під- тримуєте? Чому? Сформулюйте власну позицію щодо цієї ролі та викладіть її в короткому есе.
Сучасний український дослідник Іван Пільгук: «Українська греко- католицька церква стала майже синонімом української національності, основою українського національного відродження. "Хлоп і поп", як казали поляки, держалися разом і спільно переживали всі лихоліття польських знущань. Греко-католицьке духовенство дало власне людей, які стали в обороні українського народу на право здобувати освіту рідною мовою й у рідній школі. Нечисленна українська інтелігенція складалася в той час зі священиків або їхніх дітей, які здобували освіту й творили нові професій- ні кадри. Тому й не дивно, що, на відміну від Східної України, оборонці й ідеологи національного українського відродження, та навіть і його творці Вийшли з греко-католицького духовенства».
Сучасний український дослідник Андрій Кліш: «Якщо в європей- ських країнах носіями духовної та світської влади були різні соціальні прошарки, то для галицьких українців священицька генерація упродовж середини XIX ст. охоплювала всю інтелігенцію й уособлювала одночасно як релігійний, так і національно-релігійний провід, творила основу впо- рядкованості світу».
Сучасний український дослідник Ярослав Грицак: «Порівняння національних рухів так званих неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних етапах завжди відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий статус у соціальній ієрархії да- ної етнічної групи й найкращі можливості для впливу на найбільшу кіль- кість місцевого населення даної етнічної групи.
Греко-католицьке духовенство ідеально підходило до цих критеріїв. З одного боку, воно не засимілювалося і зберегло свою етнічну окре- мість, з другого являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер. Віросповідання слугувало надійним і простим способом самоідентичності руського населення, оскільки інші етнічні групи - поляки, мадяри, німці належали переважно (у поль - ському випадку виключно) до римо-католицької церкви... Приналежність до східного обряду успадковувалась греко-католики не могли хрести- ти свою дитину в латинському обряді. Тому релігійна ідентичність збері- галася навіть при мовній і культурній асиміляції».
Сучасний український дослідник Іван Пільгук: «Українська греко- католицька церква стала майже синонімом української національності, основою українського національного відродження. "Хлоп і поп", як казали поляки, держалися разом і спільно переживали всі лихоліття польських знущань. Греко-католицьке духовенство дало власне людей, які стали в обороні українського народу на право здобувати освіту рідною мовою й у рідній школі. Нечисленна українська інтелігенція складалася в той час зі священиків або їхніх дітей, які здобували освіту й творили нові професій- ні кадри. Тому й не дивно, що, на відміну від Східної України, оборонці й ідеологи національного українського відродження, та навіть і його творці Вийшли з греко-католицького духовенства».
Сучасний український дослідник Андрій Кліш: «Якщо в європей- ських країнах носіями духовної та світської влади були різні соціальні прошарки, то для галицьких українців священицька генерація упродовж середини XIX ст. охоплювала всю інтелігенцію й уособлювала одночасно як релігійний, так і національно-релігійний провід, творила основу впо- рядкованості світу».
Сучасний український дослідник Ярослав Грицак: «Порівняння національних рухів так званих неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних етапах завжди відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий статус у соціальній ієрархії да- ної етнічної групи й найкращі можливості для впливу на найбільшу кіль- кість місцевого населення даної етнічної групи.
Греко-католицьке духовенство ідеально підходило до цих критеріїв. З одного боку, воно не засимілювалося і зберегло свою етнічну окре- мість, з другого являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер. Віросповідання слугувало надійним і простим способом самоідентичності руського населення, оскільки інші етнічні групи - поляки, мадяри, німці належали переважно (у поль - ському випадку виключно) до римо-католицької церкви... Приналежність до східного обряду успадковувалась греко-католики не могли хрести- ти свою дитину в латинському обряді. Тому релігійна ідентичність збері- галася навіть при мовній і культурній асиміляції».
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Verified answer
Українська греко-католицька церква відіграла важливу роль в українському національному русі, особливо в Галичині. Її духовенство та інтелігенція стали національно-релігійним провідом та творцями основ впорядкованості світу. Історики Іван Пільгук та Андрій Кліш підтримують цю думку, зазначаючи, що УГКЦ стала основою українського національного відродження та мала провідну роль у збереженні етнічної ідентичності та впливі на суспільство.
Дослідник Ярослав Грицак також визнає важливу роль УГКЦ в українському русі, але пояснює це не лише її національно-релігійним провідом, але і високим соціальним статусом духовенства та можливостями впливу на населення.
Я підтримую думки, що УГКЦ відіграла важливу роль в українському національному русі. Її духовенство та інтелігенція допомогли зберегти етнічну ідентичність та вплинули на формування національної свідомості в Галичині. Проте, я вважаю, що не можна знижувати роль інших соціальних прошарків, таких як козацтво, робітництво, селянство тощо, які також відіграли важливу роль у формуванні національної свідомості та боротьбі за національну незалежність.