Ответ:"Мова моя" та "Країна Українія" - це вірші українською мовою, написані Тарасом Шевченком. Обидва вірші відносяться до поезії з вільним стихом, тобто без чіткої схеми римування або метрики. Вони не мають певного ритму, і рими використовуються в них досить рідко, тому можна сказати, що ці вірші мають вільний стиль. Проте, у "Мові моїй" можна помітити кілька випадків внутрішнього римування, наприклад:

"Мова моя - ненька моя!

Ти ж мій крові живий розлив,

Ти моя душа, ти моя любов,

Ти мій промінь, ти моє життя!"

У цьому вірші можна побачити використання повторень та паралелізму, що допомагає створити певний ритм та мелодію вірша. Також, у "Країні Україній" можна помітити деякі приклади асонансу та алітерації, що теж допомагають створити певний ритм у вірші:

"Край мій народжений, мій край одинокий,

Україно моя, ти моя надія."

Отже, вірші "Мова моя" та "Країна Українія" мають вільний стиль без чіткої метрики та схеми римування, але вони містять деякі літературні прийоми, які допомагають створити певний ритм та мелодію вірша.

Объяснение:

Ответ:

Вірші "Мова моя" і "Країна Україна" написані у вільному віршовому стилі, тому не мають строгого ритму або римування.

У вірші "Мова моя" автор використовує дуже просту, розмовну мову, тому ритм інколи може бути порушений. Проте загалом, вірш складається з коротких рядків, що створює досить звучний та ритмічний ефект. Рими не використовуються, але автор використовує повторення слів та фраз для створення певного ефекту;

Мова моя душа моя,

Як вітер, як співи майбутнього дня,

Як вода, що б'є в граніт, іскра б'ється вогняна,

Вільна, як птах, у височині метелиць.

У вірші "Країна Україна", автор також використовує вільний віршовий стиль і не використовує жодного строгого римування. Ритм вірша визначається широким спектром ритмів та мелодій української мови, які автор вдається до різних мовних засобів:

Вклоняться сонце вечірнє

Над зеленою країною

I небо блакитне, наче море,

Пливе калинонька в річці,

У віршах відчутний ритм мови та певна мелодійність, але автор не прив'язується до певного ритмічного схеми або римування, що дозволяє віршам бути більш вільними та емоційними