Так, антична спадщина зберігала свій вплив на середньовічне науково-освітнє життя. У ранньому середньовіччі, коли в Європі панувала зневага до науки та освіти, збереглися лише деякі твори античних мислителів, що були скопійовані або перекладені з грецької або латинської мов до монастирів.

Однак, з початком 12-го століття, відбулася розвинута дискусія на тему перекладів античних творів, що викликала бурхливий інтерес до античної культури та науки. Наука почала розвиватися із збільшенням кількості доступних книг та залученням до них учених.

Середньовічна наука та освіта стали базуватися на античних знаннях та методах, таких як логіка та філософія Арістотеля, підходи Платона до математики, географії та астрономії Птолемея. У цей період, стали відновлюватися такі науки, як астрономія, математика, медицина та філософія.

Однією з ключових подій, що допомогла зберегти античну спадщину та залучити до неї більше людей, було заснування університетів. Університети стали центрами освіти, які збирали разом вченого з різних місць і надали їм можливість обмінюватися знаннями та досвідом.

Таким чином, антична спадщина зберегла свій вплив на середньовічне науково-освітнє життя, і сприяла розвитку науки та освіти в середньовічній Європі.