Лікар Ґрімсбі Ройлотт. Вітчим Гелен і Джулії. Водився з циганами, мав пристрасть до індійських тварин, у його садибі жили гепард і бабуїн. Був останнім представником одного з найстаровинніших в Англії саксонських родів Ройлоттів зі Стоук-Морана, що на західному кордоні графства Суррей. Одружився з матір'ю Гелен і Джулії через гроші. Ройлотт жив самотньо, сварився з сусідами. Не бажаючи віддавати падчеркам після заміжжя гроші їхньої покійної матері, чоловік вирішив позбутися дівчат, використавши болотяну гадюку. Йому вдалося вбити Джулію, але Гелен врятував Шерлок Голмс, а Ройлотт загинув від укусу своєї ж гадюки. Портрет Ройлотта: "Його одяг являв собою дивну мішанину: чорний циліндр і довгий сюртук свідчили про лікарську професію їх власника, а високі гетри й мисливський нагай, яким він вимахував, виказували в ньому сільського жителя. Чоловік був такий високий на зріст, що діставав циліндром до верхнього одвірка дверей, і такий широкий, що зовсім їх затуляв. Його м'ясисте і вижовкле на сонці обличчя із слідами огидних пристрастей густо мережили зморшки. Чоловік повертався то до мене, то до мого друга. Глибоко посаджені жовчні очі і тонкий хрящуватий ніс робили його схожим на якогось старого хижого птаха.".
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Лікар Ґрімсбі Ройлотт. Вітчим Гелен і Джулії. Водився з циганами, мав пристрасть до індійських тварин, у його садибі жили гепард і бабуїн. Був останнім представником одного з найстаровинніших в Англії саксонських родів Ройлоттів зі Стоук-Морана, що на західному кордоні графства Суррей. Одружився з матір'ю Гелен і Джулії через гроші. Ройлотт жив самотньо, сварився з сусідами. Не бажаючи віддавати падчеркам після заміжжя гроші їхньої покійної матері, чоловік вирішив позбутися дівчат, використавши болотяну гадюку. Йому вдалося вбити Джулію, але Гелен врятував Шерлок Голмс, а Ройлотт загинув від укусу своєї ж гадюки. Портрет Ройлотта: "Його одяг являв собою дивну мішанину: чорний циліндр і довгий сюртук свідчили про лікарську професію їх власника, а високі гетри й мисливський нагай, яким він вимахував, виказували в ньому сільського жителя. Чоловік був такий високий на зріст, що діставав циліндром до верхнього одвірка дверей, і такий широкий, що зовсім їх затуляв. Його м'ясисте і вижовкле на сонці обличчя із слідами огидних пристрастей густо мережили зморшки. Чоловік повертався то до мене, то до мого друга. Глибоко посаджені жовчні очі і тонкий хрящуватий ніс робили його схожим на якогось старого хижого птаха.".