Відповідь: Права людини як броня – вони захищають нас; вони як правила – говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри – ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні – як емоції, і як емоції, вони належать усім й існують, що б навколо не відбувалося.
Вони схожі з природою, тому що їх можна зневажити; та з духом, тому що їх неможливо зруйнувати. Подібно до часу, вони однаково ставляться до всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: ми можемо мати розбіжності в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.
Право – це вимога, про яку ми справедливо заявляємо. Я маю право на товари в магазинному кошику, якщо я за них заплатив. Громадяни мають право обирати президента, якщо це гарантовано конституцією їхньої країни, а дитина має право відвідати зоопарк, якщо її батьки їй це пообіцяли. На все це люди мають право розраховувати за умови, що інша сторона дала відповідні обіцянки або гарантії.
Однак права людини – це вимоги вищого рівня, які мають одну відмінність. Вони не залежать від обіцянок або гарантій іншої сторони. Право людини на життя не залежить від обіцянки іншої людини не вбивати цю людину: від цього може залежати його життя, але не право на життя. Його право на життя залежить тільки від одного: від того, що він людина.
Визнання прав людини означає визнання права кожного заявити: я маю ці права, що б ви не говорили і не робили, тому що я так само, як і ви, людина. Права людини притаманні всім людям за правом народження. Але чому це твердження не повинно вимагати певної поведінки для його підтвердження? Чому ми не маємо вимагати від людей того, щоб вони заслужили свої права?
Претензії щодо прав людини в кінцевому підсумку є моральними претензіями і спираються на моральні цінності. Моє право на життя насправді означає те, що нікому не дозволено позбавити мене мого життя, це просто неприпустимо. При такому формулюванні це твердження навряд чи потребує особливого обґрунтування. Напевно, немає читача, який би із цим не погодився, оскільки стосовно себе ми всі визнаємо, що в нашому житті є такі сторони, які мають бути непорушними і яких ніхто інший не повинен торкатися, оскільки вони життєво важливі для нашого буття, для усвідомлення того, хто ми такі і що ми таке; вони життєво важливі для нашої людської природи і нашої людської гідності. Без прав людини ми не можемо розкрити весь свій потенціал. Права людини лише переносять це розуміння на індивідуальний рівень на всіх інших людей планети. Якщо я можу висувати такі вимоги, тоді це може зробити і будь-хто інший.
2 votes Thanks 1
manka7380
спасибо! добавила ещё один вопрос, если можете ответьте и на него пожалуйста
LoveAid
Право є надзвичайно цінним і важливим аспектом в сучасному суспільстві, і це має велику кількість різних аспектів та важливих аргументів. Отже, ось докладні відповіді на ваше запитання:
Забезпечення справедливості та рівності: Право гарантує, що всі громадяни мають однаковий доступ до справедливості та рівні права перед законом. Це важливо для побудови справедливого суспільства, де ніхто не піддавається дискримінації або надмірному насильству. Захист прав та свобод: Право визначає права та свободи громадян, такі як свобода слова, свобода віросповідання, право на приватну власність, і багато інших. Воно гарантує їхній захист від порушень з боку держави або інших осіб. Збереження порядку та безпеки: Право встановлює норми та правила, які регулюють поведінку громадян та організацій. Це сприяє збереженню громадського порядку та безпеки, а також запобігає конфліктам. Створення правового простору для розвитку суспільства: Право надає основу для розвитку економіки, культури, освіти та інших сфер життя суспільства. Воно сприяє регулюванню відносин між суб'єктами господарювання та державою. Забезпечення відповідальності: Право встановлює механізми відповідальності за порушення закону. Це важливо для того, щоб ніхто не залишався безкарним за злочини та порушення. Мирне вирішення конфліктів: Право надає процедури та механізми для мирного вирішення спорів та конфліктів. Це сприяє запобіганню насильству та війнам. Узагальнюючи, право є цінним, оскільки воно формує основу для побудови справедливого, організованого суспільства, де права і свободи громадян захищені, а порядок та безпека забезпечені. Воно гарантує розвиток та процвітання суспільства та сприяє вирішенню конфліктів шляхом мирних засобів. Таким чином, право відіграє важливу роль у підтримці рівності та справедливості в нашому світі.
1 votes Thanks 1
LoveAid
Моє ставлення до Наполеона Бонапарта як до історичної особи є досить амбівалентним і залежить від того, який аспект його правління розглядати.
З одного боку, Наполеон - це видатний полководець і реформатор, який за короткий час зміг перетворити Францію в могутню імперію. Він вивів Францію з хаосу Французької революції та допоміг створити новий порядок у країні. Його кодекси законів (Наполеонівські кодекси) внесли значний вклад у розвиток сучасного права і зберегли свою важливість додому.
LoveAid
З іншого боку, Наполеон був імператором, який завоював велику частину Європи і провів масштабні війни, призвівши до великої кількості жертв і зруйнувань. Він також встановив диктаторський режим у Франції і пригнічував політичні свободи.
LoveAid
Однак, слід зазначити, що Наполеон є цікавою історичною фігурою, і його вплив на події того часу незаперечний. Він викликав як захоплення, так і ворожість у різних частинах світу. Моє ставлення до нього визначається більше як історичними фактами і обставинами його правління, а не якимось окремим емоційним судженням.
LoveAid
Наполеон Бонапарт - це фігура, яка залишається об'єктом вивчення та обговорення в історії, і відношення до нього може бути різним в залежності від кута зору та джерел, які розглядаємо.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь: Права людини як броня – вони захищають нас; вони як правила – говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри – ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні – як емоції, і як емоції, вони належать усім й існують, що б навколо не відбувалося.
Вони схожі з природою, тому що їх можна зневажити; та з духом, тому що їх неможливо зруйнувати. Подібно до часу, вони однаково ставляться до всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: ми можемо мати розбіжності в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.
Право – це вимога, про яку ми справедливо заявляємо. Я маю право на товари в магазинному кошику, якщо я за них заплатив. Громадяни мають право обирати президента, якщо це гарантовано конституцією їхньої країни, а дитина має право відвідати зоопарк, якщо її батьки їй це пообіцяли. На все це люди мають право розраховувати за умови, що інша сторона дала відповідні обіцянки або гарантії.
Однак права людини – це вимоги вищого рівня, які мають одну відмінність. Вони не залежать від обіцянок або гарантій іншої сторони. Право людини на життя не залежить від обіцянки іншої людини не вбивати цю людину: від цього може залежати його життя, але не право на життя. Його право на життя залежить тільки від одного: від того, що він людина.
Визнання прав людини означає визнання права кожного заявити: я маю ці права, що б ви не говорили і не робили, тому що я так само, як і ви, людина. Права людини притаманні всім людям за правом народження. Але чому це твердження не повинно вимагати певної поведінки для його підтвердження? Чому ми не маємо вимагати від людей того, щоб вони заслужили свої права?
Претензії щодо прав людини в кінцевому підсумку є моральними претензіями і спираються на моральні цінності. Моє право на життя насправді означає те, що нікому не дозволено позбавити мене мого життя, це просто неприпустимо. При такому формулюванні це твердження навряд чи потребує особливого обґрунтування. Напевно, немає читача, який би із цим не погодився, оскільки стосовно себе ми всі визнаємо, що в нашому житті є такі сторони, які мають бути непорушними і яких ніхто інший не повинен торкатися, оскільки вони життєво важливі для нашого буття, для усвідомлення того, хто ми такі і що ми таке; вони життєво важливі для нашої людської природи і нашої людської гідності. Без прав людини ми не можемо розкрити весь свій потенціал. Права людини лише переносять це розуміння на індивідуальний рівень на всіх інших людей планети. Якщо я можу висувати такі вимоги, тоді це може зробити і будь-хто інший.
Забезпечення справедливості та рівності: Право гарантує, що всі громадяни мають однаковий доступ до справедливості та рівні права перед законом. Це важливо для побудови справедливого суспільства, де ніхто не піддавається дискримінації або надмірному насильству.
Захист прав та свобод: Право визначає права та свободи громадян, такі як свобода слова, свобода віросповідання, право на приватну власність, і багато інших. Воно гарантує їхній захист від порушень з боку держави або інших осіб.
Збереження порядку та безпеки: Право встановлює норми та правила, які регулюють поведінку громадян та організацій. Це сприяє збереженню громадського порядку та безпеки, а також запобігає конфліктам.
Створення правового простору для розвитку суспільства: Право надає основу для розвитку економіки, культури, освіти та інших сфер життя суспільства. Воно сприяє регулюванню відносин між суб'єктами господарювання та державою.
Забезпечення відповідальності: Право встановлює механізми відповідальності за порушення закону. Це важливо для того, щоб ніхто не залишався безкарним за злочини та порушення.
Мирне вирішення конфліктів: Право надає процедури та механізми для мирного вирішення спорів та конфліктів. Це сприяє запобіганню насильству та війнам.
Узагальнюючи, право є цінним, оскільки воно формує основу для побудови справедливого, організованого суспільства, де права і свободи громадян захищені, а порядок та безпека забезпечені. Воно гарантує розвиток та процвітання суспільства та сприяє вирішенню конфліктів шляхом мирних засобів. Таким чином, право відіграє важливу роль у підтримці рівності та справедливості в нашому світі.
З одного боку, Наполеон - це видатний полководець і реформатор, який за короткий час зміг перетворити Францію в могутню імперію. Він вивів Францію з хаосу Французької революції та допоміг створити новий порядок у країні. Його кодекси законів (Наполеонівські кодекси) внесли значний вклад у розвиток сучасного права і зберегли свою важливість додому.