Відповідь:

Загадка розкрилася незабаром. Степ несподівано обірвався вниз, у долину. Дорога безупинно пішла в яр, з якого визирали верхів*я старих осик. Струмінь вологої прохолоди лагідно дихнув в обличчя Матвійкові. Шалапут  стривожено  роздув ніздрі, насторожив вуха й                стримано заіржав. Щось трапилося, щось змінилося навколо, нашорошилось у чеканні чогось невідомого. Матвійко напружено відчув це всією істотою. Про це іржав Шалапут, про це стривожено лопотіло листя осик.

Пояснення: