Прочитайте текст і виконайте завдання.

Якось, повертаючись додому із зимової вакації в Карпатах, у купе потяга «Івано-Франківськ–Дніпро» моїми сусідами було троє хлопців з Франківщини, які прямували на схід на роботу. Вони спілкувалися між собою українською, однак лише між собою. Коли повз гурт пробігала молода провідниця, один з хлопців звернувся до неї російською: «Извините, а когда вы откроете туалет, чтобы можно было вымыть руки?» Несподіване вживання російської мови було для нього настільки природним і звичним, що ніхто не звернув на це уваги. Здається, з усіх присутніх тільки мені цей маневр видався позбавленим логіки й необхідності, тож запитав про мотиви вживання російської. «Вона не розуміє української мови», — відказав він спокійно й упевнено. Те, що наша провідниця розуміла державну мову, я переконався, коли заходив
до вагона. Але в цій ситуації не це головне. Важливо те, що ні хлопець, ні його друзі не бачили нічого дивного в тому, що хтось в Україні (надто працівник державної компанії) може не знати української мови. «Якщо провідниця не послуговується на роботі державною мовою, то мала б відповідати українською пасажирові, який нею користується», — зауважив я. Однак почув заперечення: «У нас вільна країна, тож кожен може розмовляти тією мовою, якою захоче» (За С. Стукановим).

• Хто з героїв допису С. Стуканова має потужну мовну стійкість? Чи не допускаєте ви, що хлопець, який спілкувався з провідницею, має комплекс меншовартості?
• Напишіть вільне есе (0,5–1сторінка), висловивши свої міркування про справжні мотиви мовної поведінки українськомовного хлопця в спілкуванні з провідницею, а також про те, чи типовою є така мовна поведінка в Україні.​