«Гамлет» —трагедія гуманізму того часу. Двоїстість характеру Гертруди — перехід від добра до зла. Нестійка моральна позиція Офелії Духовний склад Гамлета і Лаерта — моральний вибір та вчинки. Трагедія Шекспіра «Гамлет»—це філософська трагедія, де драматург показав трагедію гуманізму в сучасному йому світі. Гамлет— принц данський — образ гуманіста, що зіткнувся зі світом, ворожим гуманізму. Вбивство батька розкриває перед сином усе зло, що є в країні. Головний ворог Гамлета — король Клавдій, лицемір та боягуз, але це особистість. Він викликає ненависть Гамлета саме тому, що його злодійство прикрите маскою, маскою доброзичливої посмішки. Гамлету, як гуманісту, була ненависна думка, що подібні люди посідають трон, керують долею цілих народів.
Королева Гертруда — один із загадкових шекспірівських характерів. Батько Гамлета кохав її, і Клавдій пішов на вбивство частково з-за кохання до неї, хоча головним мотивом його злочину було бажання влади. Гамлет також, незважаючи ні на що. продовжує любити матір. Любов до Гертруди одних вабить до добра, інших —до злочину. Це свідчить про двоїстість її натури. Гертруда любить Гамлета, та вона порочна і егоїстична. Тому важко помітити межу переходу від добра до зла — вона стає непомітною. З цього починається падіння людини. Поведінка матері викликає пересторогу Гамлета стосовно всіх оточуючих людей. Звідси й відмова Гамлета від кохання до Офелії. Вона також стає мимовільною помічницею зла. Вона кохає Гамлета і в той самий час любить брата і батька, всі слова яких сприймає як істину. Дівчина мимохіть стає між двома ворогуючими силами, але не може зрозуміти сенсу боротьби, що точиться, а тим більше знайти своє місце в ній.
Гамлет і Лаерт. Як різняться ці люди за своїм духовним складом! Лаерт відрізняється від придворних. Він чесний та обмежений. У протилежність Гамлету, Лаерт не прагне зрозуміти дійсність: він не замислюється над життям і приймає його таким, яким воно є, керуючись прийнятими у феодальному суспільстві поглядами, звичаями. Перед тим як битися, Гамлет простягає руку Лаерту і просить пробачення за скоєне зло, не маючи злого наміру. До кінця він не втрачає віри в людину, Лаерт поранив Гамлета, але в боротьбі вони обмінюються рапірами, і Лаерт також отруєний. Королева-мати п'є із чаші, приготовленої для Гамлета, —там отрута. Помираючи, Лаерт відкриває Гамлету все. І Гамлет, зібравши останні сили, вбиває короля. Помста звершилася. Гораціо хоче померти разом із Гамлетом, піднісши чашу з отрутою до рота. Та Гамлет зупиняє його і просить друга повідати світу про його життя. В останню мить він думає про життя тих, хто залишився, про нащадків, про долю своєї країни. До майбутнього звернена розв'язка трагедії. Може, ті, що прийдуть на зміну загиблим, будуть жити по-іншому.
Answers & Comments
«Гамлет» —трагедія гуманізму того часу.
Двоїстість характеру Гертруди — перехід від добра до зла.
Нестійка моральна позиція Офелії
Духовний склад Гамлета і Лаерта — моральний вибір та вчинки.
Трагедія Шекспіра «Гамлет»—це філософська трагедія, де драматург показав трагедію гуманізму в сучасному йому світі. Гамлет— принц данський — образ гуманіста, що зіткнувся зі світом, ворожим гуманізму. Вбивство батька розкриває перед сином усе зло, що є в країні. Головний ворог Гамлета — король Клавдій, лицемір та боягуз, але це особистість. Він викликає ненависть Гамлета саме тому, що його злодійство прикрите маскою, маскою доброзичливої посмішки. Гамлету, як гуманісту, була ненависна думка, що подібні люди посідають трон, керують долею цілих народів.
Королева Гертруда — один із загадкових шекспірівських характерів. Батько Гамлета кохав її, і Клавдій пішов на вбивство частково з-за кохання до неї, хоча головним мотивом його злочину було бажання влади. Гамлет також, незважаючи ні на що. продовжує любити матір. Любов до Гертруди одних вабить до добра, інших —до злочину. Це свідчить про двоїстість її натури. Гертруда любить Гамлета, та вона порочна і егоїстична. Тому важко помітити межу переходу від добра до зла — вона стає непомітною. З цього починається падіння людини. Поведінка матері викликає пересторогу Гамлета стосовно всіх оточуючих людей. Звідси й відмова Гамлета від кохання до Офелії. Вона також стає мимовільною помічницею зла. Вона кохає Гамлета і в той самий час любить брата і батька, всі слова яких сприймає як істину. Дівчина мимохіть стає між двома ворогуючими силами, але не може зрозуміти сенсу боротьби, що точиться, а тим більше знайти своє місце в ній.
Гамлет і Лаерт. Як різняться ці люди за своїм духовним складом! Лаерт відрізняється від придворних. Він чесний та обмежений. У протилежність Гамлету, Лаерт не прагне зрозуміти дійсність: він не замислюється над життям і приймає його таким, яким воно є, керуючись прийнятими у феодальному суспільстві поглядами, звичаями. Перед тим як битися, Гамлет простягає руку Лаерту і просить пробачення за скоєне зло, не маючи злого наміру. До кінця він не втрачає віри в людину, Лаерт поранив Гамлета, але в боротьбі вони обмінюються рапірами, і Лаерт також отруєний. Королева-мати п'є із чаші, приготовленої для Гамлета, —там отрута. Помираючи, Лаерт відкриває Гамлету все. І Гамлет, зібравши останні сили, вбиває короля. Помста звершилася. Гораціо хоче померти разом із Гамлетом, піднісши чашу з отрутою до рота. Та Гамлет зупиняє його і просить друга повідати світу про його життя. В останню мить він думає про життя тих, хто залишився, про нащадків, про долю своєї країни. До майбутнього звернена розв'язка трагедії. Може, ті, що прийдуть на зміну загиблим, будуть жити по-іншому.