Українці – нація із цікавою, славною та давньою історією. Багато хто сприймає її лише як шкільний предмет і не надає їй уваги. Та, як на мене, справжній громадянин повинен знати історію свого народу.
По-перше, в історії закарбовані помилки та досвід наших предків, починаючи із щоденної рутини і закінчуючи державними справами. Важливим є і те, що ми повинні не лише захоплюватися їхніми подвигами, а й обдумувати їх помилки та шукати причини, які призвели до ганебних поразок. Неодноразово можна почути по телебаченню, як державні діячі, перед підписанням міжнародної угоди з певною іноземною державою, згадують досвід стосунків України з нею. І це, до речі, часто має вирішальний вплив на утворення нового союзу. Та й взагалі багато нових досягнень зроблені завдяки досвіду наших предків.
По-друге, історія тісно пов’язана і з іншими науками. Наприклад, з літературою. Саме завдяки знанням з історії ми можемо краще зрозуміти твори таких видатних письменників, як Миколи Куліша, Тараса Шевченка та Івана Котляревського. Саме історичне підґрунтя допомагає краще вникнути в зміст твору. Більше того, історія “виховує” народ. Вона допомагає нам стати мудрішими, плекає у нас любов до Батьківщини та патріотизм. На мою думку, людина, яка не знає історії свого народу, взагалі не гідна називатися патріотом. В кінці кінців, чи могли б ми мати історичну гордість, якщо б взагалі не знали, чим можна гордитися. В такому випадку ми безсумнівно могли б називатися сліпцями. А, як відомо, сліпих, необізнаних людей найлегше обвести довкола пальця. Будь-хто може скористатися такою слабкістю і перекрутити історичні факти на свій лад у власних інтересах. А таке сьогодні, на жаль, відбувається досить часто.
Отож, я твердо переконана в тому, що неможливо побудувати гідного майбутнього для своєї країни, якщо не знаєш її історії. Історія виховує, навчає та дає можливість запобігти ганебних поразок.
Answers & Comments
Verified answer
Українці – нація із цікавою, славною та давньою історією. Багато хто сприймає її лише як шкільний предмет і не надає їй уваги. Та, як на мене, справжній громадянин повинен знати історію свого народу.
По-перше, в історії закарбовані помилки та досвід наших предків, починаючи із щоденної рутини і закінчуючи державними справами. Важливим є і те, що ми повинні не лише захоплюватися їхніми подвигами, а й обдумувати їх помилки та шукати причини, які призвели до ганебних поразок. Неодноразово можна почути по телебаченню, як державні діячі, перед підписанням міжнародної угоди з певною іноземною державою, згадують досвід стосунків України з нею. І це, до речі, часто має вирішальний вплив на утворення нового союзу. Та й взагалі багато нових досягнень зроблені завдяки досвіду наших предків.
По-друге, історія тісно пов’язана і з іншими науками. Наприклад, з літературою. Саме завдяки знанням з історії ми можемо краще зрозуміти твори таких видатних письменників, як Миколи Куліша, Тараса Шевченка та Івана Котляревського. Саме історичне підґрунтя допомагає краще вникнути в зміст твору. Більше того, історія “виховує” народ. Вона допомагає нам стати мудрішими, плекає у нас любов до Батьківщини та патріотизм. На мою думку, людина, яка не знає історії свого народу, взагалі не гідна називатися патріотом. В кінці кінців, чи могли б ми мати історичну гордість, якщо б взагалі не знали, чим можна гордитися. В такому випадку ми безсумнівно могли б називатися сліпцями. А, як відомо, сліпих, необізнаних людей найлегше обвести довкола пальця. Будь-хто може скористатися такою слабкістю і перекрутити історичні факти на свій лад у власних інтересах. А таке сьогодні, на жаль, відбувається досить часто.
Отож, я твердо переконана в тому, що неможливо побудувати гідного майбутнього для своєї країни, якщо не знаєш її історії. Історія виховує, навчає та дає можливість запобігти ганебних поразок.