Напишіть твір-мініатюру на тему «Народна пісня — духовне обличчя нації»
Answers & Comments
user2789k
Із думкою, запропонованою в темі, я цілком згоден. Твердо переконаний, що саме в пісні можна розгледіти справжнє обличчя нації, її дух, характер, менталітет. Вона є своєрідним відображенням історії народу, що її склав.
На користь мого переконання можу навести такі аргументи. По-перше, пісні складалися людьми упродовж усієї історії й передавалися з покоління в покоління. Сьогодні, послухавши пісню, ми можемо зрозуміти те, як жили люди раніше, які мали цінності, звичаї та традиції. По-друге, вона є своєрідним оберегом, що підносить настрій, допомагає перемагати в битвах. Пісні співали також для душевного спокою: вони допомагали в роботі, звеселяли.
Переконливим доказом мого першого аргументу може слугувати головна героїня роману у віршах Ліни Костенко Маруся Чурай, піснями якої «плакала Полтава». Її голос був душею народу, козаки співали її пісень при походах, коли йшли на битву. Вони допомагали їм перемогти, зміцнювали їхній дух.
Аби проілюструвати подані мною аргументи, маю ще один приклад того, що пісня дійсно є певною особливістю нації, її духовним обличчям. Наприклад, спадщина північних та південних народів, що постійно перебували в походах, завойовували нові землі, переповнена піснями на воєнну тематику, у них переважають слова про честь, доблесть і славу, тоді, як хліборобські народи, співали про хороший урожай, жнива, закликали тепло.
Отже, пісня є своєрідним дзеркалом, що поєднує минуле народу з його теперішнім. За нею можна з’ясувати те, як жили, які мали цінності люди, що населяють певний регіон. Пісня – справжнє духовне обличчя нації.
Answers & Comments
На користь мого переконання можу навести такі аргументи. По-перше, пісні складалися людьми упродовж усієї історії й передавалися з покоління в покоління. Сьогодні, послухавши пісню, ми можемо зрозуміти те, як жили люди раніше, які мали цінності, звичаї та традиції. По-друге, вона є своєрідним оберегом, що підносить настрій, допомагає перемагати в битвах. Пісні співали також для душевного спокою: вони допомагали в роботі, звеселяли.
Переконливим доказом мого першого аргументу може слугувати головна героїня роману у віршах Ліни Костенко Маруся Чурай, піснями якої «плакала Полтава». Її голос був душею народу, козаки співали її пісень при походах, коли йшли на битву. Вони допомагали їм перемогти, зміцнювали їхній дух.
Аби проілюструвати подані мною аргументи, маю ще один приклад того, що пісня дійсно є певною особливістю нації, її духовним обличчям. Наприклад, спадщина північних та південних народів, що постійно перебували в походах, завойовували нові землі, переповнена піснями на воєнну тематику, у них переважають слова про честь, доблесть і славу, тоді, як хліборобські народи, співали про хороший урожай, жнива, закликали тепло.
Отже, пісня є своєрідним дзеркалом, що поєднує минуле народу з його теперішнім. За нею можна з’ясувати те, як жили, які мали цінності люди, що населяють певний регіон. Пісня – справжнє духовне обличчя нації.