Ответ:

Новела Рюноске Акутагава невеличка за обсягом, проте містить глибокий сенс. Вона справила на мене велике враження і змусила задуматись над проблемами сьогодення.

Сюжет новели розповідає про Будду, який прогулювався садом і, поглянувши вниз, побачив у Пеклі грішника Кандату, який зробив лише одну маленьку справу за все своє життя – врятував життя павукові. Будда вирішив дати шанс Кандаті на порятунок і звісив прямо в Пекло павутинку, з допомогою якої грішник зміг би вибратись назовні. Це перша частина новели, яка розповідає про милосердя і наявність другого шансу у кожної людини, навіть тої, що за все своє життя зробила лише один хороший вчинок.

Ця частина новели вселяє в мене надію на краще, віру в те, що помилки можна виправити. А ще дарує розуміння того, що не можна ділити людей на білих і чорних, бо навіть в найбільшому грішнику є краплинка добра. Перша частина новели вчить розумінню, толерантності і запобігає осудженню інших.

В Пеклі Кандата несподівано для себе побачив павутинку, що звисала звідкись з висоти. Він зрозумів, що це його шанс вибратись з цього страшного місця. Відчайдушно й наполегливо грішник почав дряпатись нагору, проте зрозумів, що його прикладу послідували й інші мешканці Пекла. Він розсердився і почав вимагати, щоб грішники негайно злізли з павутинки.

Кандата злякався, що з таким вантажем павутинка не витримає і він не зможе вибратись. Але якраз у цей момент рятівна мотузочка обірвалась. За всім, що відбулось в Пеклі спостерігав Будда. Зрозумівши, що зло в душі Кандати переважило, він забрав павутинку. Такою є друга частина новели.

Оскільки перша частина твору породила в мені надію, то в другій я сподівалась підтвердження моїх сподівань – порятунок Кандати. Проте, побачивши, що за ним скористались рятівною павутинкою й інші грішники, я зрозуміла, що цього не станеться. Мене дуже засмутило поводження героя – я сподівалась, що та невеличка частинка добра, що була в ньому, переважить цього разу й він, вибравшись сам, допоможе й іншим. Але, на жаль, автор твору дає зрозуміти, що наявність другого шансу не гарантує виправлення попередніх помилок.

Рюноске Акутагава таким чином допомагає побачити світ реальним, хоч ця реальність і ранить. Мене пройняли прикрощі і жаль, коли зрозуміла, що Кандата належить до тих, що тримають темряву в своїй душі як основу. Проте ці почуття навчили мене критично мислити й обдумувати кожен свій крок у ставленні до тих, хто одного разу проявив себе погано.

Новела виявилась для мене дуже повчальною, тому я щиро рекомендую її усім своїм друзям. Сама ж ще неодноразово перечитаю.