Мелашка і Лаврін: “А ось Мелашка з Лавріном повна протилежність Карпові й Мотрі. Лише вони залишилися, так би мовити, на рівні людяності й закоханості, хоча й навчилися «показувати зуби», коли йшлося про посягання на їхнє добро.”
Мелашка: “Тільки раз автор порівняв Мелашку з вовчицею, коли вона обороняла своїх дітей. Хоча ця характеристика й знижена, проте своєї привабливості Мелашка все ж не втрачає.”
Лаврін: “Поетично змальовано й Лаврінову зовнішність: «Веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи - усе дихало молодою парубочою красою.”
Баба Палажка: “Дуже своєрідний у повісті І. Нечуя-Левицького образ баби Палажки, яка щороку збирає по селу мирян і водить їх до Києва на прощу, щоправда, не всіх повертає додому, як це сталося з Мелашкою.”
Баба Параска: “Нечуй-Левицький присвятив цим колоритним образам бабі Палажці та її одвічній суперниці бабі Парасці окремі оповідання…”
1 votes Thanks 1
bondarenkonadia68
Там короче ще тіпо відео є тіпо там їх описують може треба було звідти?
bondarenkonadia68
https://youtu.be/RPg-6JOjbM8?feature=shared з цього посилання може тут виписати?
Answers & Comments
Мелашка і Лаврін: “А ось Мелашка з Лавріном повна протилежність Карпові й Мотрі. Лише вони залишилися, так би мовити, на рівні людяності й закоханості, хоча й навчилися «показувати зуби», коли йшлося про посягання на їхнє добро.”
Мелашка: “Тільки раз автор порівняв Мелашку з вовчицею, коли вона обороняла своїх дітей. Хоча ця характеристика й знижена, проте своєї привабливості Мелашка все ж не втрачає.”
Лаврін: “Поетично змальовано й Лаврінову зовнішність: «Веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи - усе дихало молодою парубочою красою.”
Баба Палажка: “Дуже своєрідний у повісті І. Нечуя-Левицького образ баби Палажки, яка щороку збирає по селу мирян і водить їх до Києва на прощу, щоправда, не всіх повертає додому, як це сталося з Мелашкою.”
Баба Параска: “Нечуй-Левицький присвятив цим колоритним образам бабі Палажці та її одвічній суперниці бабі Парасці окремі оповідання…”