Відповідь:

якщо автор не важливий, то кілька віршів  

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

(Дмитро Павличко)

***

Світ прекрасний навколо тебе -

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки -

Нехай він буде таким навіки!

Нехай людина добро приносить -

Бо світ навколо любові просить.

(Алла Потапова)

Вірші, авторів яких не знайшла

***

Наш дивний світ такий, як казка,

Он в небі хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка,

Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум'ям палає,

Яскраве сонечко блищить.

Чарівна пташечка співає,

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

***

Любий друже! Я благаю -

Природу вмій любити,

Не смій ніколи і нізащо

Їй шкоду спричинити!

Даремно квіточку не рви,

Пташині спокій дай,

Усе, що є навколо тебе,

Люби й оберігай!

***

Природа нам - як рідний ідм,

Вона усім - як мати.

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати.

Й віддячить за добро тобі

Земля теплом родинним.

Люби і бережи її,

Будь гідним її сином!

***

Люби цей світ, моя дитино,

Свій рідний край, ліси, поля.

Турбуйсь про нього кожну днину,

Бо рідна це твоя земля.

Тут ти живеш і вчишся в школі,

Тут в тебе друзі і сім'я.

Не нищ нічого і ніколи -

Людина ж бо тобі ім'я!

Допоможи малій пташині,

Її ти вчасно погодуй.

Під силу це малій дитині,

Але нічого не марнуй.

Бо світ чарівний, наче казка,

Ти теж частиночка його.

Тож бережи цей світ, будь ласка,

Прийми до серденька свого.

***

У сльоту, і в час негоди,

І в погоду, друже мій,

Серцем слухати зумій

Звуки рідної природи,

Звуки - дивні глоси

Незвичайної краси.

Чуєш, друже мій, розмови?

З вітром - листя гомонить,

З сонцем - ниви і діброви,

Із озерами - блакить.

Розмовляють доли, води...

Стань, послухай, розждивись!

Мову рідної природи

Розуміти серцем вчись!

***

Людина над природою панує,

Сучасні технолоігї планує,

Щоб споживати більше від природи,

Підкорює її красу і вроду.

Людина над природою панує,

Бездумно світ навколишній руйнує,

Відходи у довкілля викидає.

І бруд, і пил на землю осідає.

Панує над природою людина.

І неминуча та сттрашна година,

Коли природа відповість сюрпризом,

І виникне екологічна криза...

А може, катастрофи уникнем?

А може, берегти природу звикнем?

Пояснення: