Сучасний школяр може взяти багато корисного із євангільских притч. Притчі навчають нас про те, якими маємо бути перед Богом і перед людьми, як маємо жити у світі, який повний випробувань і спокус, як маємо любити і прощати, як маємо дбати про свою душу і про душі інших. Притчі також розвивають нашу уяву, логіку, мовлення, пам’ять і творчість. Вони стимулюють нас до рефлексії, аналізу, застосування і перенесення знань. Вони допомагають нам зрозуміти себе і своїх ближніх, а також побачити Божу любов і мудрість у всьому.

Ось деякі приклади того, як школяр може використовувати притчі для свого розвитку:

1. Притча про сіяча може надихнути школяра на те, щоб бути уважним і зацікавленим слухачем, який не пропускає жодної важливої інформації. Вона також може заохотити школяра до самостійного пошуку додаткових джерел знань і до застосування набутих знань у практиці.
2. Притча про загублену вівцю може навчити школяра бути відповідальним і турботливим за себе і за інших. Вона також може показати школяру, що Бог завжди готовий допомогти йому, якщо він заблудиться або потрапить у скрутне положення.
3. Притча про драхму може спонукати школяра до організованості і охайності. Вона також може нагадати школяру, що Бог не забуває про нього, навіть якщо він втратив контакт з ним. Бог завжди радий поверненню своїх дітей до себе.
4. Притча про блудного сина може заставити школяра задуматися про свої помилки і гріхи. Вона також може дати йому надію на те, що Бог простить йому все, якщо він щиро покаятися і змінить своє життя. Бог не осуджує, а любить своїх дітей безумовно.