Відповідь:Цитата
<<У люстрi вiдображалося жiноче обличчя не дуже молоде,
та сяюче від несподіваного збудження. Щiчки горiли рум'янцями,
очі блищали. Волосся, темне й трохи вологе від дощу, спадало
на спину пишними хвилями й закручувалося над вухами неве-
личкими кучериками...>>
«З нею хотів одружитися дуже багатий чоловік, і для батьків
він був значно кращим варіантом, аніж якийсь пастор, однак
не для (неi)....
«Незнайомець часто був одягнений у довге чорне пальто й ви-
сокий оксамитовий циліндр - таких речей звичайні перехо-
жi не носили. Він був гладенько виголений, досить блідий,
а волосся, що виглядало з-під капелюха, уже торкнулася си-
вина. Чоловік завжди ходив прямо й трохи поспіхом, завжди
сам-один....
«...менi десять рокiв, пішов одинадцятий. Минулого року
я потрапив до сиротинця, та в них стільки дітей, що для мене
й мiсця немає...>>
«Тут кажуть, що я скоро зможу поїхати додому. А знаете, я б
навіть пішки пішла! Я, мабуть, ніколи нікуди не їздитиму, адже
ходити набагато приємніше! Це така радість!>>
«Ви ж самi знаєте, що я вже п'ятнадцять років не пересту-
пав порогу її будинку. Вам, звісно, це невідомо, та я скажу:
господиня цього дому наостанок сказала мені, що наступного
разу, коли я зайду туди, це означатиме, що вона визнала свою
провину й вийде за мене замiж...>>
Ответ:
Цей портрет Джона Пендлтона.
Copyright © 2024 SCHOLAR.TIPS - All rights reserved.
Answers & Comments
Відповідь:Цитата
<<У люстрi вiдображалося жiноче обличчя не дуже молоде,
та сяюче від несподіваного збудження. Щiчки горiли рум'янцями,
очі блищали. Волосся, темне й трохи вологе від дощу, спадало
на спину пишними хвилями й закручувалося над вухами неве-
личкими кучериками...>>
«З нею хотів одружитися дуже багатий чоловік, і для батьків
він був значно кращим варіантом, аніж якийсь пастор, однак
не для (неi)....
«Незнайомець часто був одягнений у довге чорне пальто й ви-
сокий оксамитовий циліндр - таких речей звичайні перехо-
жi не носили. Він був гладенько виголений, досить блідий,
а волосся, що виглядало з-під капелюха, уже торкнулася си-
вина. Чоловік завжди ходив прямо й трохи поспіхом, завжди
сам-один....
«...менi десять рокiв, пішов одинадцятий. Минулого року
я потрапив до сиротинця, та в них стільки дітей, що для мене
й мiсця немає...>>
«Тут кажуть, що я скоро зможу поїхати додому. А знаете, я б
навіть пішки пішла! Я, мабуть, ніколи нікуди не їздитиму, адже
ходити набагато приємніше! Це така радість!>>
«Ви ж самi знаєте, що я вже п'ятнадцять років не пересту-
пав порогу її будинку. Вам, звісно, це невідомо, та я скажу:
господиня цього дому наостанок сказала мені, що наступного
разу, коли я зайду туди, це означатиме, що вона визнала свою
провину й вийде за мене замiж...>>
Verified answer
Ответ:
Цей портрет Джона Пендлтона.