8. Сучасний український історик В. Верига писав: «Австрія застала [у XVIII ст.] Галичину в руїні, без шкіл, доріг, великих міст, промислу, торгівлі, із бідним і повністю поневоленим польською шляхтою сільським населенням…». Чи згодні ви з таким виснов- ком? Доведіть свою думку фактами.
Answers & Comments
Ответ:
прошу підписку
УДАЧІ!!!!!!
Объяснение:
Увесь висновок про стан Галичини на початку XVIII століття вірний. Коли Австрія захопила Галичину в 1772 році, цей регіон дійсно був у мізерному стані, і Австрійська імперія повинна була розпочати реформи, щоб покращити ситуацію в провінції.
Нижче наведені факти, які свідчать про потрібність реформ у провінції на початку XVIII століття:
- Розграбування території Польсько-Литовської Королівства протягом XVIII століття російськими, австрійськими та прусськими військами викликало нестабільність, економічну дезорганізацію та зниження рівня життя населення.
- Польська шляхта, що управляла Галичиною до 1772 року, не здійснювала ефективного керівництва та забезпечення розвитку регіону.
- Галичина не мала достатнього промислового потенціалу, і це призвело до того, що більшість населення займалося сільським господарством.
- Спільноти вивчення української мови і культурного відродження були заборонені в Австрійській імперії від 1779 року.
- Релігійна система Галичини також була відмінною від системи, що діяла в Австрійській імперії. Імперія спробувала запровадити свої релігійні стандарти, але це призвело до конфліктів з місцевими греко-католицькими та православними релігійними громадами.
Отже, можна стверджувати, що Галичина дійсно була поневоленою польською шляхтою та сільським населенням, відсталою у відношенні розвинених європейських регіонів, і після приходу Австрії в режимі переходу до більш розвиненої та стабільної провінції потребувала суттєвих реформ.