У Воронівці як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Це називалося козакуванням.
Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик інколи казав, що по-татарському козак – вільна людина, котра полює, чи йде на ногайця. Дід Кібчик козакував майже все своє життя, навіть до самого моря добирався. Таке хіба що одному козакові Швайці нині під силу. Проте того Швайку ніхто у Воронівці не бачив.
Answers & Comments
Ответ:
У Воронівці як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Це називалося козакуванням.
Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик інколи казав, що по-татарському козак – вільна людина, котра полює, чи йде на ногайця. Дід Кібчик козакував майже все своє життя, навіть до самого моря добирався. Таке хіба що одному козакові Швайці нині під силу. Проте того Швайку ніхто у Воронівці не бачив.
Объяснение:
Твір джури козака швайки