Часом задумуєшся, що кожна людина – це сад. Сад, де розквітають різнобарвні квіти, плекані ніжними руками долі. У цьому саду розлягається краса, що вражає і змушує зупинитися. Сад Людської Душі – це місце, де всі емоції і думки знайшли своє притулок. Це внутрішній світ, якому притаманна ніжність та вразливість.
У саду є багато квітів, кожна з яких має свою власну унікальну красу. Одні – яскраві та вогняні, немов жар палкої любові. Інші – ніжні й повільні, мов легкий подих вітру весняного ранку. А є такі, що вражають своєю скромністю, але при цьому чарують своєю вродою.
Серед цих квітів розквітають емоції. Іноді бувають хворобливо барвисті – намагаються вибити з рівноваги, залучити увагу. Інші виправдовують свою надмірну висоту, втрачаючи свою натуральність. Але є такі емоції, які покидають відбиток на душі без помпезності. Тихо і незримо вони одягають сад в неповторний нюанс, змальовуючи портрет навколишнього світу.
У Саду Людської Душі знайшли своє притулок мрії та бажання. Вони плекаються і ростуть, немов найцінніші рослини. Там, на тих ланцюжках думок і бажань, вони знаходяться під охороною усе життя. І, врешті, коли час настав, вони обертаються в реальність, оживаючи і вносячи свою фарбу в сиву повсякденність.
Але сад потребує догляду. Він буває із часом занедбаний, коли турботи та проблеми затягують всі сили. Квіти в'януть, а емоції стомлені. Важливо на час помітити цей стан і привести в порядок городину душі. Якщо знайдеш на це час – сад розквітне з новою силою, а радість повернеться в серце.
Отже, варто підтримувати гармонію у Саду Людської Душі, бо вона передає настрій і вплив на оточуючих. Краса та розмаїтість виразів і почуттів робить кожну людину особливою та неповторною. Проявляймо ретельне ставлення до нашого внутрішнього саду, бережімо кожну тендітну троянду на шляху нашого життя.
Answers & Comments
Вот, держи.)
Объяснение:
Сад Людської Душі
Часом задумуєшся, що кожна людина – це сад. Сад, де розквітають різнобарвні квіти, плекані ніжними руками долі. У цьому саду розлягається краса, що вражає і змушує зупинитися. Сад Людської Душі – це місце, де всі емоції і думки знайшли своє притулок. Це внутрішній світ, якому притаманна ніжність та вразливість.
У саду є багато квітів, кожна з яких має свою власну унікальну красу. Одні – яскраві та вогняні, немов жар палкої любові. Інші – ніжні й повільні, мов легкий подих вітру весняного ранку. А є такі, що вражають своєю скромністю, але при цьому чарують своєю вродою.
Серед цих квітів розквітають емоції. Іноді бувають хворобливо барвисті – намагаються вибити з рівноваги, залучити увагу. Інші виправдовують свою надмірну висоту, втрачаючи свою натуральність. Але є такі емоції, які покидають відбиток на душі без помпезності. Тихо і незримо вони одягають сад в неповторний нюанс, змальовуючи портрет навколишнього світу.
У Саду Людської Душі знайшли своє притулок мрії та бажання. Вони плекаються і ростуть, немов найцінніші рослини. Там, на тих ланцюжках думок і бажань, вони знаходяться під охороною усе життя. І, врешті, коли час настав, вони обертаються в реальність, оживаючи і вносячи свою фарбу в сиву повсякденність.
Але сад потребує догляду. Він буває із часом занедбаний, коли турботи та проблеми затягують всі сили. Квіти в'януть, а емоції стомлені. Важливо на час помітити цей стан і привести в порядок городину душі. Якщо знайдеш на це час – сад розквітне з новою силою, а радість повернеться в серце.
Отже, варто підтримувати гармонію у Саду Людської Душі, бо вона передає настрій і вплив на оточуючих. Краса та розмаїтість виразів і почуттів робить кожну людину особливою та неповторною. Проявляймо ретельне ставлення до нашого внутрішнього саду, бережімо кожну тендітну троянду на шляху нашого життя.