Складіть паспорт твору ЗАПОРОЗЬКИЙ ГАРД Шумить-гуркоче Запорозький Гард Урочище, пороги, скелі й води, Козацькі переправи й переброди, Форпост і гайдамацький ар'єргард. Опівночі, при місяці, встають Будівлі оборонної паланки, Чутка сторожа ходить до світанку, Татарська ніч тамує давню лють. Шумить стихія, стогнуть дерева, Вітри и пожари стіни розметали, А в скелях десь таємні арсенали, А на вітрах легенди, біль, слова... Пішло із - димом, що горіть могло, Та не згоріли слово і зело, Зітліла школа із каламарями, Та пам'ять пророста з землі тернами. І в кожну ніч, що темна і чутка, Стають на герць дві постаті похмурі: Тінь Пугача, нетяги-козака, 1 Сави Чалого тінь зрадника і шкури. Гримлять пороги вранці і вночі Відлунюють лиш зрячими серцями, І замкнена стоїть скеляста Брама - Лиш людська пам'ять береже ключі.​