ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЧЛЕНИСТОНОГИХ? Членистоногі - унікальна група тварин. Їх відомо в десятки разів більше, ніж представників усіх інших типів тварин, узятих разом. Розміри коливаються від мікроскопічних (частки міліметра, як у деяких ракоподібних чи багатьох кліщів) до десятків і більше сантиметрів. Наприклад, довжина тіла омара може сягати 70 см, а розмах ніг японського краба - до 3 м 75 см.
Членистоногі заселили різноманітні ділянки суходолу, усі типи водойм, ґрунт, організми інших істот. Одні з них повзають по землі чи рослинах, інші - літають, плавають або прокладають ходи в ґрунті. Членистоногі - це єдина група безхребетних тварин, представники якої набули здатності до активного польоту.
До членистоногих належать мухи, жуки, метелики, оси, павуки, кліщі, річкові раки, краби тощо (мал. 38). Що об’єднує всіх цих тварин?
ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ ЧЛЕНИСТОНОГИМ? Усі представники типу Членистоногі, як і кільчасті черви, мають сегментоване тіло. Але їхні сегменти не всі однакові. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди та черевце (мал. 39). У деяких випадках сусідні сегменти (наприклад, сегменти голови і грудей) можуть зростатися між собою, утворюючи головогруди.
До сегментів тіла прикріплюються пари кінцівок. Вони складаються з певної кількості окремих ділянок - члеників. Саме це зумовило саму назву тварин - членистоногі. Членисті кінцівки, на відміну від бічних мускульних виростів сегментів багатощетинкових червів, можуть здійснювати складні та точні рухи, розвиваючи при цьому значну силу.
На голові членистоногих є різні органи чуття й ротовий отвір, оточений ротовими кінцівками. До грудей прикріплені кінцівки, що забезпечують рух (ходильні, плавальні ноги тощо), а в більшості комах - також і крила.
Тіло членистоногих зовні має покрив, утворений кутикулою. Міцності кутикулі надає особлива органічна речовина — хітин (пригадайте, хітин також входить до складу клітинних оболонок грибів). У річкових раків, омарів, крабів кутикула просочена ще й кальцій карбонатом, що додатково її зміцнює. Ізсередини до кутикули кріпляться м’язи.
Кутикула членистоногих нерозтяжна, тому ріст цих тварин супроводжується періодичним линянням - скиданням старого покриву (мал. 40). Одні із членистоногих линяють і ростуть упродовж усього життя: наприклад, омар, тривалість життя якого становить до 50 років. Інші (як-от, комахи) у дорослому віці не линяють і тому не ростуть.
ЯКІ Є БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧЛЕНИСТОНОГИХ? У членистоногих окремі сегменти тіла не відокремлені один від одного перегородками, як у кільчастих червів. Проміжки між внутрішніми органами заповнені пухкою сполучною тканиною - жировим тілом. Клітини цієї тканини виконують різноманітні функції: запасають поживні речовини та воду, вилучають з порожнинної рідини продукти обміну, утворюють клітини крові, здійснюють захисну функцію тощо.
Членистоногі не мають шкірно-м’язового мішка. Їхня мускулатура складається з окремих груп посмугованих м’язів. Такі м’язи здатні до швидкого скорочення.
Серед членистоногих є хижаки, рослиноїдні види, сапротрофи, паразити, кровосисні види тощо. Ротовий апарат, який оточує ротовий отвір, дає змогу захоплювати, подрібнювати тверду або висмоктувати рідку їжу тощо.
Травна система членистоногих - це наскрізний кишечник і травні залози: слинні, печінка. Ці залози виробляють травні соки, які допомагають ефективно перетравлювати різноманітну їжу. Є в членистоногих і спеціалізовані видільна, кровоносна, дихальна, нервова, ендокринна, статева системи.
У різних груп членистоногих будова цих систем органів значно відрізняється.
Будова органів дихання залежить від середовища життя членистоногих. Мешканці водойм дихають за допомогою зябер, які найкраще забезпечують поглинання кисню, розчиненого у воді. На суходолі дихати атмосферним повітрям допомагають трахеї або легеневі мішки.
Органи чуття членистоногих дуже різноманітні. Це насамперед органи хімічного чуття та зору. Очі членистоногих бувають простими й складними, або фасетковими. Складні очі утворені великою кількістю простих вічок, які щільно прилягають одне до одного (мал. 41). Вони забезпечують так званий мозаїчний зір - виникає зображення, що складається з багатьох окремих ділянок. У головному мозку тварини воно аналізується і формується остаточна картина.
Нервова та ендокринна системи забезпечують досконалу регуляцію процесів життєдіяльності членистоногих.
Отже, подібність членостоногих і кільчастих червів полягає в почленованості їхнього тіла, наявності кровоносної і нервової систем. Водночас членистоногі значно складніше побудовані. У них з’явилися відділи тіла, членисті кінцівки, хітиновий покрив, різноманітні органи дихання, складна поведінка.
Основні групи членистоногих - це ракоподібні, павукоподібні та комахи. З ними ви невдовзі ознайомитеся в наступних параграфах.
Answers & Comments
ЧЛЕНИСТОНОГІ
ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЧЛЕНИСТОНОГИХ? Членистоногі - унікальна група тварин. Їх відомо в десятки разів більше, ніж представників усіх інших типів тварин, узятих разом. Розміри коливаються від мікроскопічних (частки міліметра, як у деяких ракоподібних чи багатьох кліщів) до десятків і більше сантиметрів. Наприклад, довжина тіла омара може сягати 70 см, а розмах ніг японського краба - до 3 м 75 см.
Членистоногі заселили різноманітні ділянки суходолу, усі типи водойм, ґрунт, організми інших істот. Одні з них повзають по землі чи рослинах, інші - літають, плавають або прокладають ходи в ґрунті. Членистоногі - це єдина група безхребетних тварин, представники якої набули здатності до активного польоту.
До членистоногих належать мухи, жуки, метелики, оси, павуки, кліщі, річкові раки, краби тощо (мал. 38). Що об’єднує всіх цих тварин?
ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ ЧЛЕНИСТОНОГИМ? Усі представники типу Членистоногі, як і кільчасті черви, мають сегментоване тіло. Але їхні сегменти не всі однакові. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди та черевце (мал. 39). У деяких випадках сусідні сегменти (наприклад, сегменти голови і грудей) можуть зростатися між собою, утворюючи головогруди.
До сегментів тіла прикріплюються пари кінцівок. Вони складаються з певної кількості окремих ділянок - члеників. Саме це зумовило саму назву тварин - членистоногі. Членисті кінцівки, на відміну від бічних мускульних виростів сегментів багатощетинкових червів, можуть здійснювати складні та точні рухи, розвиваючи при цьому значну силу.
На голові членистоногих є різні органи чуття й ротовий отвір, оточений ротовими кінцівками. До грудей прикріплені кінцівки, що забезпечують рух (ходильні, плавальні ноги тощо), а в більшості комах - також і крила.
Тіло членистоногих зовні має покрив, утворений кутикулою. Міцності кутикулі надає особлива органічна речовина — хітин (пригадайте, хітин також входить до складу клітинних оболонок грибів). У річкових раків, омарів, крабів кутикула просочена ще й кальцій карбонатом, що додатково її зміцнює. Ізсередини до кутикули кріпляться м’язи.
Кутикула членистоногих нерозтяжна, тому ріст цих тварин супроводжується періодичним линянням - скиданням старого покриву (мал. 40). Одні із членистоногих линяють і ростуть упродовж усього життя: наприклад, омар, тривалість життя якого становить до 50 років. Інші (як-от, комахи) у дорослому віці не линяють і тому не ростуть.
ЯКІ Є БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧЛЕНИСТОНОГИХ? У членистоногих окремі сегменти тіла не відокремлені один від одного перегородками, як у кільчастих червів. Проміжки між внутрішніми органами заповнені пухкою сполучною тканиною - жировим тілом. Клітини цієї тканини виконують різноманітні функції: запасають поживні речовини та воду, вилучають з порожнинної рідини продукти обміну, утворюють клітини крові, здійснюють захисну функцію тощо.
Членистоногі не мають шкірно-м’язового мішка. Їхня мускулатура складається з окремих груп посмугованих м’язів. Такі м’язи здатні до швидкого скорочення.
Серед членистоногих є хижаки, рослиноїдні види, сапротрофи, паразити, кровосисні види тощо. Ротовий апарат, який оточує ротовий отвір, дає змогу захоплювати, подрібнювати тверду або висмоктувати рідку їжу тощо.
Травна система членистоногих - це наскрізний кишечник і травні залози: слинні, печінка. Ці залози виробляють травні соки, які допомагають ефективно перетравлювати різноманітну їжу. Є в членистоногих і спеціалізовані видільна, кровоносна, дихальна, нервова, ендокринна, статева системи.
У різних груп членистоногих будова цих систем органів значно відрізняється.
Будова органів дихання залежить від середовища життя членистоногих. Мешканці водойм дихають за допомогою зябер, які найкраще забезпечують поглинання кисню, розчиненого у воді. На суходолі дихати атмосферним повітрям допомагають трахеї або легеневі мішки.
Органи чуття членистоногих дуже різноманітні. Це насамперед органи хімічного чуття та зору. Очі членистоногих бувають простими й складними, або фасетковими. Складні очі утворені великою кількістю простих вічок, які щільно прилягають одне до одного (мал. 41). Вони забезпечують так званий мозаїчний зір - виникає зображення, що складається з багатьох окремих ділянок. У головному мозку тварини воно аналізується і формується остаточна картина.
Нервова та ендокринна системи забезпечують досконалу регуляцію процесів життєдіяльності членистоногих.
Отже, подібність членостоногих і кільчастих червів полягає в почленованості їхнього тіла, наявності кровоносної і нервової систем. Водночас членистоногі значно складніше побудовані. У них з’явилися відділи тіла, членисті кінцівки, хітиновий покрив, різноманітні органи дихання, складна поведінка.
Основні групи членистоногих - це ракоподібні, павукоподібні та комахи. З ними ви невдовзі ознайомитеся в наступних параграфах.