Марія Костянтинівна Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська) — українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. Народна артистка Української РСР (1922).
Народилася Марія
4 серпня 1854 р. в дворянській сім’ї Адасовських у родовому маєтку в с. Заньки Ніжинського повіту на Чернігівщині. Батько Костянтин Костянтинович обіймав посаду судді ніжинського повітового суду. Мати Марія Василівна Адасовська походила з давнього російського роду Нефедьєвих із м. Чернігова. На згадку про щасливе дитинство взяла собі псевдонім Заньковецька. Навчалася у Чернігівському пансіоні Осовської та в консерваторії у Хельсінкі (за іншими даними – філія Петербурзької консерваторії в Гельсінгфорсі).
Перший дебют акторки відбувся на сцені Єлисаветградського театру 1882 року у ролі «Наталки-Полтавки» (трупа Кропивницького). Працювала також у популярних трупах: І. Карпенка-Карого, М. Садовського, П. Саксаганського, М. Старицького. З трупою Кропивницького гастролювала у Петербурзі та Москві (1886-1887 рр.).
Заньковецьку як акторку характеризує передусім природність та щирість, надзвичайна спостережливість, акторська уява, швидке й легке перевтілювання та почуття міри. Її найвідоміші театральні ролі – Харитина («Наймичка»), Олена («Глитай» або «Павук»), Аза («Циганка Аза»), Катря («Не судилось»), Зінька («Лісова Квітка»), Цвіркунка («Чорноморці»), Горпина («Як ковбаса та чарка...»), та ін. Взагалі зіграла понад 30 ролей, мала гарний голос (драматичне сопрано) та бездоганно виконувала народні пісні.
Answers & Comments
Відповідь:
Марія Костянтинівна Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська) — українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. Народна артистка Української РСР (1922).
Народилася Марія
4 серпня 1854 р. в дворянській сім’ї Адасовських у родовому маєтку в с. Заньки Ніжинського повіту на Чернігівщині. Батько Костянтин Костянтинович обіймав посаду судді ніжинського повітового суду. Мати Марія Василівна Адасовська походила з давнього російського роду Нефедьєвих із м. Чернігова. На згадку про щасливе дитинство взяла собі псевдонім Заньковецька. Навчалася у Чернігівському пансіоні Осовської та в консерваторії у Хельсінкі (за іншими даними – філія Петербурзької консерваторії в Гельсінгфорсі).
Перший дебют акторки відбувся на сцені Єлисаветградського театру 1882 року у ролі «Наталки-Полтавки» (трупа Кропивницького). Працювала також у популярних трупах: І. Карпенка-Карого, М. Садовського, П. Саксаганського, М. Старицького. З трупою Кропивницького гастролювала у Петербурзі та Москві (1886-1887 рр.).
Заньковецьку як акторку характеризує передусім природність та щирість, надзвичайна спостережливість, акторська уява, швидке й легке перевтілювання та почуття міри. Її найвідоміші театральні ролі – Харитина («Наймичка»), Олена («Глитай» або «Павук»), Аза («Циганка Аза»), Катря («Не судилось»), Зінька («Лісова Квітка»), Цвіркунка («Чорноморці»), Горпина («Як ковбаса та чарка...»), та ін. Взагалі зіграла понад 30 ролей, мала гарний голос (драматичне сопрано) та бездоганно виконувала народні пісні.