Китай є батьківщиною однією з найдревніших цивілізацій світу, і можливо, єдиною, де фізичний тип населення не змінювався впродовж 5 тисячоліть. Китай має історію, що налічує 5 000 років мистецького, філософського і політичного розвитку. Хоча регіональні відмінності створюють відчуття різноманіття, спільність мови і релігійно-етнічних поглядів об'єднують культуру Китая, у рамках якої були створені такі значимі у всесвітньому масштабі явлення, як конфуціанство і даосизм.Своєрідність китайської культури полягає у відомому феномені, який отримав назву "китайські церемонії" – етико-ритуальні принципи і відповідні їм норми поведінки
Найбільш давнім періодом китайської цивілізації вважається епоха існування ранньої рабовласницької держави Шань, яка склалася на межі XV-XIV ст. до н. е. у долині ріки Хуанхе. У XII ст. до н. е. китайські племена з долини ріки Вей завоювали цю державу і дали їй особливу назву – Інь, а своєму царству – Чжоу. Воно існувало до VIII ст. до н. е. і роз’єдналося на п’ять незалежних князівств. Цей період розпаду першої централізованої держави Китаю тривав до III ст. до н. е.
За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н. е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н. е.).
Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як:
Пізніше було винайдено механічний годинник, пристосування для шовкоткацтва.
Китайці першими винайшли книгодрукування. На початку VIII ст. почалося видання офіційної урядової газети «Столичний вісник», яка проіснувала до XX ст. Китайці вивчали математику, астрономію, географію, історію, їм належать відкриття компаса й пороху (IX–X ст.).
У VIII ст. виникла Ханьлінська академія наук – найдавніша у світі наукова установа. Розвивалося літописання. Збереглися понад 500 томів літописів, які належали періоду правління династії Сун. Існували великі бібліотеки, де зберігалися сотні тисяч рукописів.
У великих містах існували вищі школи, де навчалися майбутні державні чиновники. Навчання завершувалося екзаменом, на якому, крім науки про державне управління, вимагалося знання філософії та літератури.Улюбленим видом мистецтва був живопис. Малювали на папері, шовку, дереві, камені. В епоху Тан набув поширення живопис на довгих сувоях, які найчастіше розгортали горизонтально. Зображувалися сценки з народного життя, праці, розваг. Самостійним жанром був пейзаж (картинки природи), який у Китаї називали «гори і води». Писалися картинки не з натури, а з пам’яті.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
Китай є батьківщиною однією з найдревніших цивілізацій світу, і можливо, єдиною, де фізичний тип населення не змінювався впродовж 5 тисячоліть. Китай має історію, що налічує 5 000 років мистецького, філософського і політичного розвитку. Хоча регіональні відмінності створюють відчуття різноманіття, спільність мови і релігійно-етнічних поглядів об'єднують культуру Китая, у рамках якої були створені такі значимі у всесвітньому масштабі явлення, як конфуціанство і даосизм.Своєрідність китайської культури полягає у відомому феномені, який отримав назву "китайські церемонії" – етико-ритуальні принципи і відповідні їм норми поведінки
Найбільш давнім періодом китайської цивілізації вважається епоха існування ранньої рабовласницької держави Шань, яка склалася на межі XV-XIV ст. до н. е. у долині ріки Хуанхе. У XII ст. до н. е. китайські племена з долини ріки Вей завоювали цю державу і дали їй особливу назву – Інь, а своєму царству – Чжоу. Воно існувало до VIII ст. до н. е. і роз’єдналося на п’ять незалежних князівств. Цей період розпаду першої централізованої держави Китаю тривав до III ст. до н. е.
За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н. е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н. е.).
Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як:
компас,
спідометр,
сейсмограф.
У Китаї також вперше з’явилися:
папір,
книгодрукування,
шрифт,
порох,
стремена,
гармати,
мореплавні пристрої (румпель, багатоярусні вітрила).
Пізніше було винайдено механічний годинник, пристосування для шовкоткацтва.
Китайці першими винайшли книгодрукування. На початку VIII ст. почалося видання офіційної урядової газети «Столичний вісник», яка проіснувала до XX ст. Китайці вивчали математику, астрономію, географію, історію, їм належать відкриття компаса й пороху (IX–X ст.).
У VIII ст. виникла Ханьлінська академія наук – найдавніша у світі наукова установа. Розвивалося літописання. Збереглися понад 500 томів літописів, які належали періоду правління династії Сун. Існували великі бібліотеки, де зберігалися сотні тисяч рукописів.
У великих містах існували вищі школи, де навчалися майбутні державні чиновники. Навчання завершувалося екзаменом, на якому, крім науки про державне управління, вимагалося знання філософії та літератури.Улюбленим видом мистецтва був живопис. Малювали на папері, шовку, дереві, камені. В епоху Тан набув поширення живопис на довгих сувоях, які найчастіше розгортали горизонтально. Зображувалися сценки з народного життя, праці, розваг. Самостійним жанром був пейзаж (картинки природи), який у Китаї називали «гори і води». Писалися картинки не з натури, а з пам’яті.
Пояснення: