reiplik
Нещодавно на уроках української літератури ми вивчали історичну повість Захар Беркут.Скажу чесно, мені не дуже подобаються історичні повісті, але я всерівно мусила його прочитати.І надиво, мені ця повість сподобалася більше, ніж я думала, тому я не пожалкувала про те що її прочитала! Повість «Захар Беркут» розповідає про життя селянської громади в тринадцятому столітті. Спершу я подумала що це знову нудна довжелезна повість, але прочитавши дальше я зрозуміла, що повість досить цікава, адже вона розповідає нам про далеке минуле. Мені одразу не сподобався Тугар Вовк, але, читаючи твір, я пробачила його помилки, бо побачила, що і така людина як він може розкаятися. Найбільше мені сподобався образ Мирослави, доньки Тугара Вовка, через те, що вона як для дівчини дуже смілива й вольова! Вона пішла на полювання попри заперечення батька, змогла покинути батька і пристати до сільської громади, підказала ефективну зброю проти монгол – метанки, ходила на перемови щодо життя свого коханого. До речі про її коханого, Максим Беркут, син Захара Беркута. Мужній, чесний, простий парубок. Він і визволити дівчину від лап ведмедя може, і з монголами б’ється вправно, і за село своє вміє постояти. А от образ Максимового батька Захара Беркута виявився для мене суперечливим.Я не розуміла, чому він так байдуже ставиться до життя власного рідного сина? але, прочитавши повість, я зрозуміла, що заради своєї громади він ладен був принести найбільшу жертву – життя сина.Ця людина все життя присвятила громаді, Захар усе своє життя поклав на допомогу людям. Він звик завжди думати про інших, а вже потім про себе і свої інтереси. Звичайно, йому будо важко наражати сина на небезпеку, але він знав, що Цим він урятує багатьох людей, рахуючи й інші громади. Такі люди мене вражають. Коли тухольська громада перемогла монгол, Хоч їх було набагато менше і вони не мали такої зброї як у нападників, але вони перемогли, селяни згуртувались і діяли на благо один одного, вони боролись за інтереси усього села. До речі, ця повість є дуже актуальною, адже для нашої країни настали важкі часи. Але я впевнена, що українці зможуть об‘єднатись, як тухольська громада, і діяти як одне ціле.Тоді ми будемо ближчі до перемоги!
Answers & Comments
Повість «Захар Беркут» розповідає про життя селянської громади в тринадцятому столітті. Спершу я подумала що це знову нудна довжелезна повість, але прочитавши дальше я зрозуміла, що повість досить цікава, адже вона розповідає нам про далеке минуле.
Мені одразу не сподобався Тугар Вовк, але, читаючи твір, я пробачила його помилки, бо побачила, що і така людина як він може розкаятися. Найбільше мені сподобався образ Мирослави, доньки Тугара Вовка, через те, що вона як для дівчини дуже смілива й вольова! Вона пішла на полювання попри заперечення батька, змогла покинути батька і пристати до сільської громади, підказала ефективну зброю проти монгол – метанки, ходила на перемови щодо життя свого коханого. До речі про її коханого, Максим Беркут, син Захара Беркута. Мужній, чесний, простий парубок. Він і визволити дівчину від лап ведмедя може, і з монголами б’ється вправно, і за село своє вміє постояти. А от образ Максимового батька Захара Беркута виявився для мене суперечливим.Я не розуміла, чому він так байдуже ставиться до життя власного рідного сина?
але, прочитавши повість, я зрозуміла, що заради своєї громади він ладен був принести найбільшу жертву – життя сина.Ця людина все життя присвятила громаді, Захар усе своє життя поклав на допомогу людям. Він звик завжди думати про інших, а вже потім про себе і свої інтереси. Звичайно, йому будо важко наражати сина на небезпеку, але він знав, що
Цим він урятує багатьох людей, рахуючи й інші громади. Такі люди мене вражають.
Коли тухольська громада перемогла монгол, Хоч їх було набагато менше і вони не мали такої зброї як у нападників, але вони перемогли, селяни згуртувались і діяли на благо один одного, вони боролись за інтереси усього села.
До речі, ця повість є дуже актуальною, адже для нашої країни настали важкі часи. Але я впевнена, що українці зможуть об‘єднатись, як тухольська громада, і діяти як одне ціле.Тоді ми будемо ближчі до перемоги!