Объяснение:

Цей вірш відомої грецької поетеси Сапфо, яка жила близько 600 років до нашої ери, відзначається своєю глибокою емоційністю та виразними почуттями. Він використовує адресу до богині Афродіти, богині кохання, і виражає прохання та сподівання.

Сапфо просить Афродіту не смутити її серце і повернутися до неї, як це було раніше. Вона описує, як богиня приходила до неї в мріях та давала їй надію та щасливі миті.

Поетеса також запитує Афродіту, хто зневажив її, хто підійде до неї та що робити з тими, хто її не любить. В цьому вірші виражена тема кохання, справжнього відчуття втрати та сподівання на повернення коханої особи.

Ответ: Вірш «Барвношатна владарка, Афродіто…» Сапфо.

Аналіз.

Автор – Сапфо

Лірика – інтимна

Тема – звернення до богині кохання Афродіти

Ідея – показати силу почуттів ліричної героїні

Жанр – гімн.

Художні засоби:

●Епітети: «барвношатна владарко», «усміх ясний», «вірна помічниця», «ярмо любовне»,«бентежне серце», “підступи тайні”, “міцнокрила зграя”, “блаженна Афродіта”, “безсмертне лице”.

●Метафори: ярмо любовне, серце урятуй, підступів повна.

●Порівняння: «над землею темною, наче вихор».

●Анафора і антитеза: «Хто тікає — скрізь піде за тобою, Хто дарів не взяв — сам дари нестиме, Хто не любить нині, полюбить скоро»

Объяснение: Може знадобиться ще Цікаві факти про Сапфо:

Поетеса була маленька на зріст, смаглява, з блискучими живими очима. Сучасники стверджують, що вона не блищала красою.

Страбон називав її дивом, Сократ – любовною наставницею, а Платон – десятою музою.

Сапфо була розумною, цнотливою і благородною жінкою.

Вона ввела ритмічні зразки в віршування. Вони названі в її честь Великою і Малою сапфічними строфами.

Їй приписують винахід плектрона для видобування звуку з струнного інструменту і давньогрецької гами.

Поетеса писала свої віршики на еолійському діалекті. Основні теми віршів і од – пристрасть, щастя і муки нещасної любові.

БАЖАЮ УСПІХІВ.