Відповідь:

Ці слова належать Максимові Беркутові. Він звертається до Тугара Вовка, який з погордою та люттю відмовив хлопцеві на його  пропозицію одружитися з Мирославою.  

Пояснення:

Цитата: "Максим бачив тепер, що його надії розбиті, що боярин надто високо міряє, надто гордо глядить на нього. Хоч і як тяжко приходилось йому, але ніщо було робити.

— Боярине, боярине,— сказав він сумним, теплим голосом,— занадто ти високо піднявся на крилах гордости,— але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути. Не гордуй бідними, не гордуй низькими, не гордуй робучими, боярине, бо хто ще знає, до котрої хто криниці прийде воду пити!"