Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії.
На фоні боротьби громади села Тухлі з боярином Тугаром Вовком і монгольською ордою змальовані головні герої повісті. Захар Беркут, його син Максим, Мирослава наділені найкращими рисами характеру. Вони постають перед нами чесними, вольовими, відданими iнтересам рiдного краю. І тому вони протиставленi зарозумілому бояринові Тугару Вовку - експлуататору i зраднику, жорстокiй монгольській ордi на чолі з ватажком Бурундою.
Головний герой повісті - Захар Беркут. Йому притаманна народна мудрість, висока моральнiсть, велич, сила. Він справжній патріот свого краю, людина мудра, розважлива, з великим життєвим досвiдом, для якої громадські інтереси над усе. Його люблять і шанують люди, та й доля до нього прихильна
Зовсім протилежним йому І. Франко змалював боярина Тугара Вовка з його дійсно вовчою натурою. Цей деспотичний зрадник - - дуже хижа й пихата людина. Саме ці риси характеру призвели його до відступництва, а зрадника завжди чекає ганебний кінець. Тугар Вовк загинув разом з монголами в тухольській долині.
Жорстокою руйнівною силою виступає в повісті монгольська орда, а на її чолі - Бурунда. Він, як і Вовк, прагне володіти украïнськими землями та народом. Цей образ наче налитий люттю і заплямований кров'ю, його не можна сприймати без жаху і здригання. І якщо у зрадника Тугара Вовка ще є щось людське (його ставлення до дочки), то Бурунда - це звір. З особливою виразністю цей звiрячий характер виявився під час загибелі його вояків.
Повість «Захар Беркут» відкрила менi захоплюючу сторiнку iсторiї мого народу. А ще
познайомила з мудрою і прекрасною людиною - Захаром Беркутом, який став моїм улюбленим героєм. Усі його дії були спрямовані на добро в громаді, а його мудрість ще довго буде слугувати багатьом поколiнням: «Доки будете жити в громадському порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побiдить вас.
Answers & Comments
Ответ:
Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії.
На фоні боротьби громади села Тухлі з боярином Тугаром Вовком і монгольською ордою змальовані головні герої повісті. Захар Беркут, його син Максим, Мирослава наділені найкращими рисами характеру. Вони постають перед нами чесними, вольовими, відданими iнтересам рiдного краю. І тому вони протиставленi зарозумілому бояринові Тугару Вовку - експлуататору i зраднику, жорстокiй монгольській ордi на чолі з ватажком Бурундою.
Головний герой повісті - Захар Беркут. Йому притаманна народна мудрість, висока моральнiсть, велич, сила. Він справжній патріот свого краю, людина мудра, розважлива, з великим життєвим досвiдом, для якої громадські інтереси над усе. Його люблять і шанують люди, та й доля до нього прихильна
Зовсім протилежним йому І. Франко змалював боярина Тугара Вовка з його дійсно вовчою натурою. Цей деспотичний зрадник - - дуже хижа й пихата людина. Саме ці риси характеру призвели його до відступництва, а зрадника завжди чекає ганебний кінець. Тугар Вовк загинув разом з монголами в тухольській долині.
Жорстокою руйнівною силою виступає в повісті монгольська орда, а на її чолі - Бурунда. Він, як і Вовк, прагне володіти украïнськими землями та народом. Цей образ наче налитий люттю і заплямований кров'ю, його не можна сприймати без жаху і здригання. І якщо у зрадника Тугара Вовка ще є щось людське (його ставлення до дочки), то Бурунда - це звір. З особливою виразністю цей звiрячий характер виявився під час загибелі його вояків.
Повість «Захар Беркут» відкрила менi захоплюючу сторiнку iсторiї мого народу. А ще
познайомила з мудрою і прекрасною людиною - Захаром Беркутом, який став моїм улюбленим героєм. Усі його дії були спрямовані на добро в громаді, а його мудрість ще довго буде слугувати багатьом поколiнням: «Доки будете жити в громадському порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побiдить вас.