Об'єкт вивчення: Щербицький зосереджується на фонології, тобто звуковій структурі мови, тоді як Шелест зосереджується на морфології, тобто граматичній структурі мови.
Підхід: Щербицький розвиває фонематичний підхід, де фонеми розглядаються як основні одиниці звуконосія, тоді як Шелест розвиває морфематичний підхід, де морфеми розглядаються як основні одиниці граматики.
Опис: Щербицький намагався створити універсальну фонологічну теорію, тоді як Шелест використовує більш описовий підхід, зосереджуючись на конкретних мовах.
Метод: Щербицький використовував різні методи вивчення мов, включаючи дослідження дитячого мовлення та експериментальну фонетику, тоді як Шелест зосереджується на аналізі мовних даних та використанні лінгвістичних корпусів.
Роль мовлення: Для Щербицького мовлення - це головним чином процес вираження думок, тоді як для Шелеста мовлення - це взаємодія між людьми через мову, що передає не тільки інформацію, але й соціальні функції.
Ставлення до мови: Щербицький ставився до мови як до самостійної системи, тоді як Шелест ставить мову у контексті соціальних та культурних процесів.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Об'єкт вивчення: Щербицький зосереджується на фонології, тобто звуковій структурі мови, тоді як Шелест зосереджується на морфології, тобто граматичній структурі мови.
Підхід: Щербицький розвиває фонематичний підхід, де фонеми розглядаються як основні одиниці звуконосія, тоді як Шелест розвиває морфематичний підхід, де морфеми розглядаються як основні одиниці граматики.
Опис: Щербицький намагався створити універсальну фонологічну теорію, тоді як Шелест використовує більш описовий підхід, зосереджуючись на конкретних мовах.
Метод: Щербицький використовував різні методи вивчення мов, включаючи дослідження дитячого мовлення та експериментальну фонетику, тоді як Шелест зосереджується на аналізі мовних даних та використанні лінгвістичних корпусів.
Роль мовлення: Для Щербицького мовлення - це головним чином процес вираження думок, тоді як для Шелеста мовлення - це взаємодія між людьми через мову, що передає не тільки інформацію, але й соціальні функції.
Ставлення до мови: Щербицький ставився до мови як до самостійної системи, тоді як Шелест ставить мову у контексті соціальних та культурних процесів.