переказ тексту яблунька на маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сон це. цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька ро жево-білих квіточок радували бабцю марію. посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає. у червні якось випадково побачила старенька троє яблучок. вони сором'язливо трималися на гіллі. радощам не було меж! щодня пло- ди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостика- ми за життя! а в серпні яблука зовсім набралися сили, почервоніли, стали со- ковитими. яблунька стоїть край подвір'я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки. сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не ду- мав. просто собі роздивлявся навкруг. побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. зірвав яблуко, друге, третє... над- кусив одне, скривився, повикидав у бур'яни. подивилася старенька на яблуньку, обмацала кожну гілочку. немає яблучок! покотилися сльози... а сергій ні про що не думав, просто ішов додому
Answers & Comments
На низенькій яблуні протягом цілого дня сиділа яблунька і любувалася сонячним світлом. На дереві було дуже мало квітів весною, і тільки кілька жовто-білих квіточок радували бабусю Марію. Вона посадила яблуньку і раділа, чекаючи на плоди. В червні, якось випадково, старенька помітила троє яблучок на гілці, які сором'язливо трималися. Бабуся була дуже щаслива! Кожного дня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі і міцно трималися за життя. А в серпні яблучка набрали силу, почервоніли і стали соковитими. Яблунька стояла на краю подвір'я і дивилася на вулицю, де їздили машини, дорослі поспішали на справи, а першачки тупотіли до школи. Сергійко йшов додому, несучи важкий портфель, і не думав ні про що, просто роздивляючись навколо. Він побачив яблуньку, яка благословила світ своїми плодами. Він зірвав одне яблуко, потім друге, третє... надкусив одне, скривився, а потім викинув їх у бур'яни. Старенька дивилася на яблуньку, обмацувала кожну гілку і була дуже сумною, бо яблучок не було. Сльози покотилися по її щоках... Але Сергійко ні про що не думав, просто йшов додому.