Відповідь:Аліція

Аліція вміла «бути і тут, і там» лише в одному, дуже особливому випадку: коли йшла на прогулянку зі старим дідусевим «Ніконом» на плечі.

Вона відчувала, що якогось дня стане справжнім фотографом

Найкращі знімки Аліція оправляла в рамочки й розвішувала у своїй кімнаті

Маленьку Аліцію бабуся називала «принцеса Балакушка»

Мама і тато не розуміють мене так добре, як Клаудія

Як подумаю про порожнє помешкання, усі ці середи, коли в мами збирається галасливе товариство божевільних перекладачів і письменників, про обіди з татом щочетверга, де я почуваюся напруженою, мов струна, мені відразу хочеться заховатися в копиці сіна

Вона ненавиділа це жахливе почуття безпорадності й відсутності потрібних слів, які губилися в найважчу хвилину

Роберт

Роберт точно волів би гуляти з тобою над озером, ніж збирати огірки на чужому полі

Роберт мусить купити інструмент, якщо хоче вчитися в музичному ліцеї

Бідний хлопець… І серце в нього добре. І талант неабиякий, а півжиття минуло за носінням пива. На щастя, не собі він його купував…

Такої зелені, яку вона минулого року помітила в Робертових очах, немає ані на луках довкола села, ані в лісах, що оберігають розлогі поля.

«Це для мене, він грає для мене…»

Робертові пальці вичаровують музику із замаленького, як для хлопця, інструмента

… смаглявий худорлявий хлопчина з лукавою посмішкою й задовгим волоссям, яке неслухняно лягає на комір

Коли грає на скрипці, то ледь примружує очі. Ніби хоче полинути за своєю музикою

Музика може зробити із Робертом усе, що захоче

Він завжди посміхається, хоча іноді лише куточками вуст

Має дивовижно зелені очі. Із легенькими золотавими іскорками

Пояснення: